Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #3
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-282-2
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3». Краткое содержание книги:
Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер волею долі він — спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві… Однак і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити при цьому подарованого йому долею кохання непросто, бо ворог той самий і так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві і навіть у Лондоні.
Чергові пригоди українського «Джеймса Бонда», Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х років XX століття, майстерно виписаному авторкою Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання… А головне — українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
— Чому ж… — тихо проказала вона. — Знаю. Я спала з Алексом Тюдором-Хартом і щомиті думала про Отто. Уявляла, що це він, а не Алекс. І ось, зараз… ти, Арнольде, з великого кохання до мене ладний підкласти під ще одного Алекса… Алекса Мак-Міллана. Оце твої почуття до мене? Ти брехун. Брехун і нездара. Ти намагаєшся переконати мене, що з почуття великого кохання до мене маєш право гратися моїм життям, як заманеться? Ти нікого не любиш, Арнольде. Ні Фіни, ні мене. Ти любиш тільки себе, Арнольде Дейч! Ти наймерзенніша людина, яку я знала!
Едіт вирвалася з його обіймів і пішла, грюкнувши дверима.
Попереду була кількагодинне конспіративне повернення додому. Ні… не додому. До Отто фон Фраузе. Власне, ще учора її дім, місце її душевного спокою було там, де був Отто.
Її шкіра все ще пахла поцілунками Арнольда Дейча.
— Він називає тебе штатним жеребцем, проституткою, яка обслуговує агенток радянських резидентур, які захандрили… Це правда?
Отто фон Фраузе сидів перед нею з закам’янілим обличчям.
— Все не зовсім так, Едіт… — відповів Отто з невластивою йому розгубленістю. — Жінки у нашій справі дуже потрібні… але часто діють нерозсудливо, емоційно. Вербуючи жінок до резидентур Іноземного відділу ОДПУ, лише у такий спосіб ми можемо дізнаватися, чим вони дихають насправді. Можемо контролювати їхні емоції і дії…
— Отже… контролювати, — безбарвно повторила Едіт.
— Так… — розвів руками Отто. — Контролювати. Через секс… У всякому разі вони вважають це стосунками.
— Яке збочення! — Едіт Тюдор-Харт криво усміхнулася.
— Чому ж… — зітхнув Отто. — Закохана жінка перетворюється на слухняну виконавицю, вона емоційно підпорядковується тому, кого вважає своїм мужчиною…
— Схоже, у ОДПУ начиталися Фрейда, — зневажливо пирхнула Едіт. — І багато у тебе таких… закоханих? Ну… яких ти обслуговуєш, контролюєш, тримаєш на гачку?
Отто нервово ковтнув повітря.
— Двадцять п'ять…
— А у Лондоні?
— Три…
— Отже… три, — з притиском повторила Едіт.
— Так.
— І на кожну, певно, ти маєш досьє, в якому увесь перебіг твого з нею «роману»?
— Так.
— І усе те потрапляє на стіл до Арнольда Дейча?
— Так. Він друга людина після Рейфа, керівника лондонської резидентури, — смиренно відказав Отто фон Фраузе.
Едіт затулила обличчя руками.
— Господи… I я — одна з тих, про кого ти доповідаєш Дейчу?.. Що ж ти там пишеш, у тому досьє, Отто?
— Геть про все. Центр має знати усі твої слабкості, вподобання, твої смаки, твої звички…
— Боже… Ти описуєш, як нас трахаєш? — із нотками істерики у голосі розсміялася Едіт.
— Так, описую геть усе… — Отто фон Фраузе до болю прикусив губу. — Я мушу. Це моя робота, Едіт, — додав він. — Дуже важлива робота.
— Який бруд!
— Ні! — Отто заперечливо похитав головою. — Ти не розумієш! Це важлива інформація. Центр повинен знати геть усе про життя своїх агентів, щоб надалі використовувати їх найефективніше. Хто знає, на якій ділянці роботи ти можеш згодитися більше!
Едіт знову розсміялася.
— Вони у Москві вивчають мої інтимні уподобання, смаки, щоб надалі використовувати мене більш ефективно… Господи… Яка ганьба!
Отто фон Фраузе знову похитав головою. З розгубленого вираз його обличчя став серйозним і зосередженим.
— Едіт… Ти маєш зрозуміти… Ставки дуже високі! Наша мета — не дрібні заворушки. Наша мета — світова революція! Усе змінюється дуже швидко, Іноземний відділ ОДПУ перебуває у фазі свого становлення, купа нових людей… Усе, що ми робимо сьогодні — тільки початковий, підготовчий етап! Перед нами стоять неймовірні завдання, ми маємо пробратися усюди, на всі щаблі світової влади будь-якою ціною, будь-якими способами!
— Забувши про власну честь і гідність?
— Про це — у першу чергу, — погодився Отто фон Фраузе. — Зрештою, тобі за це непогано платять.
— То ось що означає «принести себе на вівтар світової революції»… — Едіт Тюдор-Харт подивилася на гера Отто із неприхованою зневагою. — Гер Айсман натякав, а я не йняла віри… Отже, тільки у Лондоні ти в інтересах становлення Іноземного відділу ОДПУ трахаєш трьох агенток резидентури і кожна з них переконана, що ти кохаєш її до безтями. Кожна віддається тобі з відчуттям повної довіри, вивертаючи у найінтимніші хвилини свою душу, думки, своє нутро…
— Так… Усі двадцять п'ять. Переконані, — відповів Отто.
— Крім мене, — промовила Едіт. — Зі мною у тебе стався прокол.
— Так… — погодився Отто. — Бо я не знав, що сам закохаюся в тебе.