Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Українець і Москвин: дві протилежності
Українець і Москвин: дві протилежності - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Українець і Москвин: дві протилежності

Электронная книга - «Українець і Москвин: дві протилежності». Краткое содержание книги:

У цій книзі Павла Штепи — автора широко відомих в українському світі праць «Московство» та «Мафія і Україна» — подано широкоформатний зіставний аналіз характерологічних рис українців і росіян, показані взаємини між цими народами в політичному, економічному, культурному, релігійно–конфесійному та ін. аспектах.
Видання вирізняється величезним масивом залученої інформації, однозначністю інтерпретацій історичних та ін. фактів, безкомпромісністю авторської позиції. Тому — залежно від ставлення до української ідеї — воно викличе гарячий схвальний відгук в одних читачів і обурення в інших.
Видання книги «Українець і москвин» є відповіддю на нескінченний потік антиукраїнських публікацій у Росії й Україні та на такі ж висловлювання багатьох російських політиків і московських п’ятиколонників на українській землі.
1 ... 118 119 120 121 122 123 124 125 126 ... 375
Перейти на страницу:

Тепер пригадаймо, що ми говорили про закони спадковости. Ми говорили, що не лише фізичні, але також і духові властивості: чесноти і хиби — передаються наступним поколінням в генах крови. Ми говорили, що чесноти і хиби людського характеру, вдачі формуються протягом довгих століть, навіть тисячоліть. Говорили, що чим старший нарід, чим старша його культура, тим сильнішими, тривалішими, незнищимішими є чесноти чи хиби. Ось тут ми і маємо ключ до зрозуміння неймовірної живучости України. Сотки років намагалися наші історичні вороги знищити український національний творчий дух. Здавалося, що вже осягнули своєї мети: забрали від нас всю нашу провідну верству, нашу еліту; обернули колись могутню, славну націю на «селянську націю» в уяві навіть нашої інтелігенції («поп і хлоп», за глузливим виразом поляків). А тепер? Тепер — 500 українських Жанн д’Арк нараз! Тепер — безприкладна в світовій історії УПА.

Воскрес національний творчий дух прапредків з–перед 3000 років. Той творчий дух, що його історія заховала у «високих тих могилах», який бачимо в багатющих наших археологічних скарбах. Про нього оповідає нам археологія, праісторія й історія. Такий–то є політичний зміст навіть неполітичної науки — археології. А що ж можна сказати про найполітичнішу науку — історію?

Тож зануримось у непроглядні глибини нашої сивої давнини, у велику минувшину нашої старезної нації. Загляньмо в її золотий вік; погляньмо на казкової краси матеріяльні і духові шедеври творчости нашого національного творчого духа; вдумаймось у глибокий зміст наших духових скарбів, а тоді відповімо самі собі на питання: чи є ми нащадками фелагів — рабів, нездар, які ніколи не мали національного творчого духа, а все позичали від когось, які нічого не дали до світової скарбниці культури, чи …всі оті норманські, іранські, готські, слов’янські, «общєва дастаянія» теорії є БРЕХНЯМИ. Брехнями, видуманими свідомо чи несвідомо; теоріями, що свідомо чи несвідомо нищать у нас нашу віру в свої сили; нищать віру в Творчий Дух нашої нації; нищать віру в Українську Самостійну Державу.

… ворог, що сміється… Смійся, лютий враже! Та не дуже, бо все гине, — Слава не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда, чия кривда І чиї ми діти.

А пізнавши, «чиї ми діти», пізнавши велич, творчий Геній нашої нації, випростуймо наш зігнутий історичним рабством хребет! Станьмо ДУХОМ ВІЛЬНИМ, а політична воля прийде сама як наслідок, бо ж ЛИШЕ ВІЛЬНИЙ ДУХ ТВОРИТЬ.

XVII

ІМ’Я РУСЬ

Ми єсьмо стара шляхта римська.

Л. Биховець

Імена народів і племен, що заселювали колись обшир теперішньої України та сусідніх земель, ми знаємо головно з джерел грецьких, римських, арабських, перських, єгипетських, жидівських. У тих джерелах є багато плутанини та неточностей, напр., греки називали той самий нарід різними іменами або самі давали народам свої власні, грецькі, назви, часом навмисно глузливі, бо греки були зарозумілий нарід і всіх негреків мали за варварів, а тому свідомо принижували їх у своїх писаннях. А крім того, за праісторичних часів було велике переселення народів, які пересувалися і через наші землі, а це ще більше поплутало всі імена та назви. Також дуже часто передісторичні джерела вважали окремі племена того самого народу за окремі народи. Головним критерієм для визначення приналежности якогось племені до певного народу є мова. Для тих племен, що не залишили сліди своєї мови, критерієм є спільні риси в їх культурах. Якщо бачимо, що кілька племен мають ту саму культуру, то можемо (іноді з деякими застереженнями) їх вважати племенами одного народу. Крім того, треба пам’ятати, що не лише за доісторичних, але й за історичних часів мінялися назви країн, а з ними й імена їх мешканців. Напр., Русь, русини, Україна, українці, Волощина, Молдавія, Румунія і т. п. Переважно такі зміни накидалися ззовні. Часом одне плем’я того самого народу набирало переваги над іншими племенами, захоплювало найвищу владу. Чужинці переговорюючи з тою владою, пізнавали ім’я пануючого племени, яке, природно, поширювало на весь нарід. Якщо верховна влада переходила до іншого племені, то знову могла змінити ім’я цілого народу. Прикладів, коли нарід–завойовник накидав своє ім’я народові підбитому, є чимало в історії.

1 ... 118 119 120 121 122 123 124 125 126 ... 375
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)