Українець і Москвин: дві протилежності
- Автор: Штепа Павло
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Відродження
- ISBN: 978-966-538-277-0
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Українець і Москвин: дві протилежності». Краткое содержание книги:
Видання вирізняється величезним масивом залученої інформації, однозначністю інтерпретацій історичних та ін. фактів, безкомпромісністю авторської позиції. Тому — залежно від ставлення до української ідеї — воно викличе гарячий схвальний відгук в одних читачів і обурення в інших.
Видання книги «Українець і москвин» є відповіддю на нескінченний потік антиукраїнських публікацій у Росії й Україні та на такі ж висловлювання багатьох російських політиків і московських п’ятиколонників на українській землі.
Сучасне місто у Франції Rodez (в департ. Aveyron) за римських часів називалося Ruthena і тоді було столицею якогось іноземного племени (Encyclopedia Britannica). В Італії в провінції Cozenca є місто Rossana, а та провінція за римських часів була заселена емігрантами з Малої Азії — етрусками, що самі себе називали Ruscinii. Вони мали також місто Perusia. В Римській імперії було ще над Реною місто Regina Ruthenorum. В етруських могилах археологи знайшли шкаралупки українських писанок та скитський кований віз. Етруски заснували Рим і були володарями Римської імперії в 616–509 pp. до P. X. З їхньої мови дійшло до нас кількадесят слів, які українські мовознавці ще не досліджували. Римляни називали ріку Одру Viadrus, що означає «дорога до Руси». На старовинних мапах Волга називається Osrus. В Европі є чимало рік з коренем «аа» в назві. Чи «Оа — Рус» не є «вода Рус», с. т. Руська ріка? Теперішня Албанія за часів Грецької імперії навивалася Epirus «Ері» в грецькій мові означав «на», отже, «Епі — Рус» — буквально «на Русі». На мапі Албанії і тепер є кілька топографічних назв із слов’янським коренем. В Болгарії також є чимало топографічних назв з коренен «рос» (Росана, Русе, Рущук, Росиця). А треба пам’ятати, що географічні назви (топоніміка) є надзвичайно консервативні. Проф. С. Толстой пише, що в Малій Азії тепер є чимало топографічних назв з коренем «рос». В Україні також їх є чимало, але в Московщині нема, а ті що є — українського походження, як, напр., Ростов, який заснували українські місіонери — монахи як монастир перше.
В Австрії в місті Salzburg знайдено в печері мармурову плиту, на якій вирізьблено латинською мовою таке:
ANNO DOMINI CCCCLXXVII ODOACER
REX RHVTENORVM GEPPIDI
GOTHI VNGARI ET HERVLI CONTRA ECCLE
SIAM DEI SEVIENTES BEATVM MAXIMI
CVM SOCNS SVIS QVINQVA GINTA
IN HOC SPELEO LATITANTIBVS OB
CONFESSIONEM FIDEI TRVCIDATOS
PRECIPITARVNT NORICORVM
QVOQVE PROVIN СІАМ FERRO
ET IGNE DEMOLITI CVNT
Шрифт напису античний: немає букви U, бо її не знали старовинні римляни. В українському перекладі буде: «Року Божого 477 Одонацер король рутенів, ґепідів, ґотів, угрів і герулів у скаженій ненависті до Церкви Бога зомордував за визнання віри і скинув зі скель блаженного Максима та його п’ятдесятьох товаришів, які в цій печері сховалися, а провінцію Норик вогнем і мечем спустошив».
Крім мармурової плити, там ще переховується дерев’яна з довшим текстом. На дерев’яній вирізьблено: «Anno Domini CCCCXXVII Odonacer natione Rhvtenvs Roman cvm… і т. д. (В. Савицький. «Про Одонацера, короля русичів»). Книжка «Brevis historia… in civitate Salzburgensis», видана в 1661 році з нагоди реставрації зальцбурзьких катакомб, покликуючись на документи з 1529 року, каже, що Одонацер мав королівський титул Rugorum vel Ruthenorum. Далі та книжка покликається на літопис Ґотфрида Вітерберзького з XII ст., де говориться, що Odonacer natione Ruthenus.