Українець і Москвин: дві протилежності

З усіх писаних пам’яток, що згадують ім’я Русь, найстаршими є єгипетські гієроґліфи. Ось переклад одної з них: «Живучий Горус, провідник, король Чуфу живучий. Він запроектував святиню Ізіс. Володар піраміди близько дому Сфінкса над північно–західним домом Озіріса, володар РУСТА, він побудував свою піраміду близько святині цієї богині». Між титулами є лише один, що означає територію, — це Руста. В єгипетській мові «та» означає «земля». Отже, володар Рус–та в точному перекладі буде «Володар Руської Землі». Також упадає в очі ім’я ГОРУС. Чи не є це «горішній», с. т. Найвищий Рус? Цей титул «Руста» мав також фараон Хеопс та кілька інших (Ю. Лісовий. «До праісторії України–Руси»).

Англієць, який не знав жодної слов’янської мови, переписав латинськими буквами записане на ассирійських таблицях речення: Ina —Satti — Ris — Sarruta і переклав його: «В році початку царствування». Українець Ю. Лісовий те речення переписав: «І — Nasatti — Ris — Sar — Ruta» і переклав: «У начатий рік цар Рута». В орієнтальних мовах «cap» означає «цар». Який переклад виглядає більш правдоподібним?

У Біблії Єгипет називається Pathros. Перед приходом семітів до Орієнту тамтешніми краями правили володарі, що одночасно були і жерцями (священиками). їх називали pathros, що означає «батьки». Всі християнські народи і нині називають своїх священиків «патер» — «отець». Отже, назва ПАТРОС може означати «Батьківщина Росів». Жидівського Ноя у Вавилоні називали Xi — Sath — Rus. Щось підозріло близько до «Сі суть Рус».

В руїнах міста Хорсабад в Малій Азії археолог Р. Бот знайшов ассирійські т. зв. «Аннали Сарґона». В тих Анналах кілька разів згадується про народ рас, рос, русан; також згадується місто Русукіс. Ці Аннали переклав др. Ю. Опперт і в примітках каже, що ті рас, рос, русан деякі науковці вважають за тотожніх з росами з Біблії і з історичними русами (М. Menant, red. «Annales de Rois d’Assyrie»). В іншій книжці («Records of the Past») G. Oppert наводить із тих Анналів ім’я свідка Гармаз, який мав титул «сотник Русу». Варто уваги також ім’я того сотника (Гармаш?). В «The Illustrated Chamber’s Encyclopedia» читаємо: «Фараон Amenhotep II завоював Ruten (Palestinians), a Sethos І напав на Remenu (Armenians), Ruthen і Shasu. Один з Табанських королів оженився з княжною з Ruten. Prof. Е. Berkley в своїй книжці «The Pharaons and Their People» пише: «Загальне ім’я, під яким єгиптяни I–II тисячоліття до P. X. знали мешканців Палестини та Сирії, було Ruten. G. Rowlinson у книжці «Геродот» пише, що нарід, якого єгипетські гієроґліфи називають «рутен», ще в II тисячолітті до P. X. граничив з Єгиптом. У своїй книжці «The Ancient History of the East» prof. F. Smith пише, що на схід від Єгипту цілий Арамський край і дальше поза Евфрат заселював нарід ruthen. Prof. J. Eadie пише: «Біблійний нарід рош (Єзекіїл, 38–2–3) — це є скитський нарід на Волзі; в цьому імені ми можемо пізнати пізнішу Русь на Дніпрі» («Biblical Encyclopedia»). Септуаґінта перекладає згадане місце в Єзекіїлі: «Gog, Terram Magog, principem capitis (sive Ros)». У Біблії написано: «Сину чоловічий! Поверни твій вид проти Ґоґа в Моґоґ–землі проти князя Рожського, Мешехського і Тубальського» (Єзекеїль, 38–2). Жидівська мова має тенденцію змінювати звук С на Ш, тому, мабуть, обидва ці звуки жиди пишуть одною, такою самою буквою. Отже, те жидівське Рош може бути і Рос. G. Maspero наводить іранський документ, в якому згадується столиця скитів Roxanake. R. Watson подає, що скитський нарід Рош чи Рос жив над рікою Араксес (Рось) («Biblical and Theological Dictionary»). Сирієць Псевдо–Захарій (жив у VI ст.) писав, що на північний захід від Дону живе нарід Hros. Йорданес (IV ст.) пише, що між Доном і Дніпром жив нарід росомани. Арабський історик Ahman ibn Fadian згадує про короля Руси. В Греції був скитський амбасадор на ім’я Абаріс (Абарос?). Грецький напівбог Геракл мав учителя Тевтарус. Назва жидівського Нового року Рош–Гашана є праруське «Росе–га–шана». Вже цілком певне історичне ім’я народу, що заселював південну Україну в I–IV ст., — роксолани має корінь «рос». «Роксолани» можна розкласти на «росалани» (алани були праруське плем’я). Кл. Птолемей каже, що вони в I–III ст. мали на Кубані місто Героіса (тепер Темрюк), а проф. О. Соболєвський каже, це місто в XII ст. називалося Рос. Таманський півострів греки називали «Меотська Русь» Арабські письменники ІX–X ст. називають Дін «Руською рікою», а Озівське море — «Руським морем». С. Герберштайн і в 1517 році назвав Дін Fl. Don Ruthenice. Венецькі і генуезькі мапи подають Casae degli Rossi вище Озова на лівім березі Дону (розкопане археологом С. В’язничним). На мапі Кл. Птолемея з II ст. на території України зазначені назви: Ros, Rusa, Borussia (Пруссіа). В грецьких джерелах, писаних до IX ст., знаходимо чимало разів назву рос на означення наших прапредків. Грецький історик Геродот ще в IV ст. до P. X. називав нашу землю «Герус» («ге» в грецькій мові — «земля»).