Крига. Частини ІII–ІV
- Автор: Дукай Яцек
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво «Астролябія»
- ISBN: 978-617-664-151-3
- Переводчик: Андрей Павлышин
- Жанр: Пост-апокалипсис
Электронная книга - «Крига. Частини ІII–ІV». Краткое содержание книги:
Від шпулі бухкало морозом лютих, і матова паморозь укривала її обмотку й обшивку: це згущувалося і замерзало повітря. Від машини густими хвилями розпливалося тьмітло, відкидаючи від найменшого обладнання таку інтенсивну світінь, що без мороскляних окулярів людина не могла на них глянути навіть краєчком ока. Низький, зловісний звук — протяжне гудіння, від якого волосся ставало дибки й свербіла шкіра, — чувся в усій будівлі й далеко на вулиці. («Голос Байкала» друкував листи зі скаргами мешканців навколишніх кам’яниць).
Потім починалися теслектричні розряди. Чорні блискавки, пучкáми по тузіні, по сотні й мільйонові, стріляли від шпулі й, немов голодні п’явки, чіплялися на кілька секунд то одного, то іншого предмета, звиваючись, множачись і ділячись, ламаючись і простуючись, а відтак раптом перестрибували деінде. При цьому лунали тріск і ляскіт, і холодний вітер проймав лабораторію. Деякі вуглисті блискавки діставали до протилежної стіни складу, тобто сягали близько сорока аршинов. Й людині тут ніде було сховатися. У Теслу поцілило уже не раз. Але він тим не журився.
— Навіть не чується холоду, — казав він. — Людина, що стоїть на землі, не створює опору тьмідині.
На сусідньому складі, за дверима поруч, він улаштував куток для праці більш теоретичної, аніж практичної; на третьому поверсі мав кімнату, припасовану під спальню, проте він нею майже не користувався. Тут, унизу, одразу ж над льохами й Шляхами Мамутів, він також тримав у клітках мишей і пацюків, на яких проводив свої досліди, знетьміднюючи й натьміднюючи їх. Білявий росіянин з обличчям, густо вкритим віспяним ряботинням, провадив документацію експериментів: Саша Павліч, рекомендований професором Юркатом біолог, який раніше працював над феноменом життя, приспаним у мерзлоті.
Приміщення огрівалося. Скинувши шинель, Нікола поквапився занотувати нові результати; він не мав письмового столу й зайняв для своїх потреб довгу лабораторну стільницю, присунуту тут до стіни під полицями із різноманітними пристроями й частинами пристроїв. Побачилося там ручну помпу Котарбінського з корбою, а разом із цим — дірявий чайник. У кошику за столом стриміли термометричні киї і ціпки із дугоподібними крижлізними антенами — тьмідинометри, як згодом довідалося.
Саша, власне, у цей час годував мишей, вони тихо попискували. До кожної клітки тягнувся кабель, крижлізний дріт охоплював щільною петелькою одну з кінцівок гризуна. Документація лежала у відкритих коробочках на клітках, відсортована за секторами: Партія Першого Тижня, Партія Другого Тижня, Партія Третього Тижня et cetera. Додані фото зображували чорно-білі тільця тварин, заморожених ущент, — і нутрощі гризунів, посмертно розтятих. Павліч окреслив і підписав області, визначені як осередки хвороб.
Тесла підійшов і, будучи вищим на голову, зазирнув через плече.
— Ну так, поки що тільки миші й пацюки.
— Їх убив теслектричний струм?
— Well, як і в усьому, є межі обсягу тьмідини, який організм може безпечно засвоїти. Або якого без шкоди для здоров’я можна позбутися. Напомпованого тьмідиною пацюка убиває побічний ефект переповнення організму: мороз. У пацюка знетьмідненого — кгм, тут причина глибша. Ці плями, — Тесла вказав пальцем у білій бавовні, — це огнища швидкоплинного новотвору.
Вразилося.
— Помпа Котарбінського призводить до раку?!
— Ну-ну, немає причин для занепокоєння. Ми вимірюємо це доволі точно: живий організм такого розміру містить близько семиста скотосів. У будь-якому разі, після відкачування семи сотень продуктивність помпи стрімко спадає. Можна припустити, що теслектрична ємність людини в кількадесят разів вища. Ота помпа, якою ви користуєтеся у мене в готелі, не витягує рушійної сили, вищої ніж одна десята нокти, — то скільки годин вам довелося б помпувати себе? А ефекти новотворів ми спостерегли тільки після цілковитого знетьміднення організму.
Нікола Тесла відчайдушно намагався виразити феномени чорної фізики в кількісній конкретиці, описати її математичними залежностями. Розвішані тут на стінах таблиці були густо заповнені розрахунками, стовпчиками цифр, кривобокими схемами, — вони дуже нагадували оті з кріофізичної робітні Круппа. Тесла більшість обчислень проводив подумки, й подумки конструював свої машини; на дошках писали переважно Павліч і ще один помічник серба, такий собі Фелікс Яґо, присланий за рекомендацією Особистої Імператорської Канцелярії із Петербурзького Інституту: немолодий, аристократичного вигляду інженер, із моноклем і метеликом, котрий тепер рахував у ґумових рукавичках чорні кристали й пакував їх у мороскляні слоїки, які відтак маркував печатями Імператорської Академії Наук.