Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.)

Створення цієї дивізії було викликане прагненням аківців під час здійснення ними проти відступаючого німецького війська так званої посиленої диверсійної акції «Бужа» постати перед радянським командуванням «у всеозброєнні». Тим самим вони намагалися продемонструвати, що задля звільнення від німецьких окупантів польської довоєнної державної території, зокрема Волині, здатні на будь-які жертви.

Перший етап бойової діяльності польської партизанської дивізії пов’язаний зі створенням оперативної бази, з території якої вона могла діяти в усіх напрямках як окремими підрозділами, так і у повному складі. Район оперативної бази охоплював західну частину Волині. Головним противником польських загонів під час боротьби за оперативну базу знову стали підрозділи УПА, що в умовах швидкого наступу радянських військ також були змушені відійти у західні райони Волині. На відміну від боїв 1943 р. цього разу загони АК здійснювали, як правило, наступальні акції, метою яких стало знищення по можливості всіх опорних пунктів УПА, що оточували район формування польської дивізії.

У наказі від 16 січня 1944 р. полковник К. Бомбінський звернувся до командувачів польських партизанських загонів округу з такими словами: «Наказую проводити боротьбу з українськими групами з усією нещадністю і суворістю, особливо акції у відповідь за вбивства цілих польських родин. Для вбивць жінок і дітей немає милосердя та поблажливості. Цієї боротьби ми не хотіли, прагнули жити в сусідській згоді з українським населенням Волині. Трапилося по-іншому, не ми відповідальні за цю кров. Використання раптовості і неочікуваний напад, швидкий та чіткий відступ після бою — запорука нашого успіху»[529].

Виконуючи цей наказ, аківські загони розпочали наступальні дії проти підрозділів УПА, основні бази яких були розташовані на схід від Володимира-Волинського у селах Могильне, Гнійне, на території комплексу Свинарських лісів і на південь від Любомля в селах Ставки, Овлочим, а також на території Мосурських лісів.

Подамо хронологію боїв між партизанськими загонами АК і підрозділами УПА під час боротьби перших за розширення своєї оперативної бази у західній частині Волині за період січень — березень 1944 р., складену на підставі польських матеріалів:

— 10 січня — бій загонів під командуванням З. Кульчицького і В. Цеслінського («Пьотрусь») у селі Крать на Володимирщині з підрозділами УПА. З польського боку загинуло шість осіб. Скільки з українського — невідомо;

— 19 січня — невдалий напад партизанів загонів «Пьотруся» (В. Цеслінський), «Ярослава» (Л. Домка-Дембіцький) і «Леха» (Є. Красовський) на чолі з командувачем угруповання «Основа» поручником «Богорією» (С. Броковський) на село Гнійне на Володимирщині з метою знищення місцевої бази УПА;