Чорний лабіринт. Книга друга
- Автор: Сичевский Василий Павлович
- Серия: Чорний лабіринт #2
- Год: 1987
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Чорний лабіринт. Книга друга». Краткое содержание книги:
Героям роману Федору Крайніченку та Андрію Гаркуші, самим життям поставленими перед моральним вибором, доводиться осягати сутність істинного патріотизму в боротьбі з мораллю націоналістичних недобитків, які продаються за іудині срібняки заокеанським яструбам.
Веселість адвоката Хільдебрандта привернула увагу гостей, що вже встигли оглянути залу і старовинну бібліотеку, помилуватися альпійським краєвидом з її балкона і тепер чекали, поки почнеться головна частина прийому. В ці хвилини Юта була в центрі уваги. Несподівано для самої себе вона знайшла вірний тон у розмовах з гостями. На запитання, що ставились їй тільки для того, аби вивідати секрети фірми, відповідала дотепно. Від залицянь не відмовлялась, але поводила себе з гідністю, не як звичайний секретар, а як особа, близька до фундаторів новоутвореного підприємства.
Намагаючись згаяти час у світських розмовах, присутні все частіше поглядали на молодого хазяїна. Хорст відчував — від нього чекають слова. І хоч як йому не хотілося цього, хоч які сумніви й гризоти проймали його душу, довелося взяти бокал і вийти на середину зали до велетенської астролябії, яку тільки вчора Гуго знайшов десь на горищі. Почищена, відмита кислотою, вона тьмяно виблискувала мідними дугами й надавала бібліотеці вигляду лабораторії середньовічного астронома.
— Панове… — Хорст зробив паузу, обводячи очима присутніх. Гомін помалу вщух. Гості приготувалися уважно слухати. В ці перші хвилини треба було справити належне враження, адже на нього дивились не простаки, не дурні якими їх чомусь весь час вважав Гуго.
Хорст дивився на своїх гостей, і всі вони, титуловані й нетитуловані, військові й цивільні, видавалися йому респектабельними грабіжниками, що з'явилися сюди з єдиною метою — погріти руки, обібрати його, як липку, не підозрюючи, що й він прагне почистити їхні кишені. «З цього, певне, і починається всяка комерційна співдружність», — подумав він, і йому захотілося хряснути об підлогу фамільним бокалом, піти геть від цих пожадливих очей, від цих ненависних з дитинства, напомаджених, напудрених, набріолінених пик. Він уявив собі, як зреагують вони, коли, не дай боже, довідаються про те, що установку Цур-Гаєра ще не налагоджено, що алмазів ще нема й вони не скоро будуть. Подумав і відчув, як з глибини душі піднімається злість проти них. Ну, коли вже так, коли назад дороги нема, нехай слухають.
— Панове! Ми запросили вас, щоб в атмосфері доброзичливості відсвяткувати утворення нової фірми. Я не буду повторювати того, що написано в розісланих вам проспектах. Скажу одне: ми знаємо спосіб виготовлення алмазів з графіту та інших матеріалів, які в достатній кількості мають вуглець. Сьогодні, коли національна німецька промисловість підводиться з руїн, синтетичні алмази потрібні, як ніколи. Всякі зусилля видаються нам патріотичними, коли вони спрямовані до розвитку економіки нової німецької федерації. Тож сподіваємось, що ви, панове, ви, в чиїх руках зосереджені зараз рушійні сили нашого відродження, підтримаєте молоде підприємство і радо приймете нас із моїм компаньйоном Гуго фон Глевіцом до свого товариства, допоможете твердо стати на ноги. Дозвольте підняти цей келих за наше повне взаєморозуміння!
Гості дружно випили.
— А зараз кілька слів скаже директор-розпорядник нової фірми!
— Шановне товариство, дами і панове, — почав Гуго. — Ще Лавуазье, Теннант і Деві встановили, що алмази й графіт мають один і той же хімічний склад: чистий вуглець. В історії науки було багато сміливців, котрі пробували змагатися з природою. Всі вони виходили з того факту, що коли у вакуумі нагрівати алмаз до тисячі п'ятисот градусів, він перетворюється на графіт. Ми йдемо зворотним шляхом. Від дешевого графіту до коштовних алмазів. Не буду зловживати вашим терпінням, панове, і дозволю собі запросити вас спуститись зі мною у нижні поверхи замку. Там ви побачите експериментальну установку для синтезу алмазів. Її буде показано в дії. Як мовиться, краще один раз побачити, аніж сто разів почути. Однак прошу мати на увазі: на запитання про технологію цього процесу відповідати не будемо. Наперед просимо пробачення — секрет фірми!
Гуго чарівно усміхнувся присутнім і жестом запросив усіх іти за ним. Гості загомоніли й разом посунули в широко розчинені двері. Хорст теж вийшов до вестибюля. Його наздогнала Юта.
— Хорсті, тут Гізела, — неголосно сказала вона і поспішила сходами на перший поверх.
— Тільки її не вистачало! — вирвалось у Хорста. Він озирнувся, чи ніхто не почув його слів. Але всі були охоплені бажанням швидше дістатись до зали, де під важким склепінням низької стелі стояла установка, зроблена за кресленнями самого Цур-Гаєра.