Любов дика та прекрасна

Коли Катріона втекла до лорда Босвелла, її віддана служниця не знала причини, з якої її господиня так учинила. Повернувшись до Ґленкірка, Еллен узялася доглядати Бесс, допомагаючи завантаженим роботою Саллі та Люсі Керр. Спливали місяці, а від Кат не було жодної звісточки, і розгубленість Еллен перетворилася на осуд. Вона необачно висловлювала свій гнів у присутності юної вразливої Бесс. А тепер, коли її господиня повернулася, Еллен кинула Бесс і знову стала прислужувати Кат, тим самим посиливши образу бідолашної дівчинки.

Катріона добре бачила, що Бесс не вистачає Еллен, і хоча Еллен завжди була їй потрібна, її надмірна, прискіплива увага починала дратувати Кат. Еллен, здавалося, вважала, що Кат скоїла щось жахливе і їй пощастило, що Патрик пробачив їй. Замість того, щоб лаятися зі своєю старою служницею, Кат відвела її вбік і почала з нею довірливу розмову:

— Еллі, мені знадобиться твоя допомога з Бесс. Вона вступає в той вік, коли потрібна досвідчена рука, яка спрямовує юний розум. Ти доглядала її, доки мене не було. Чи не могла б ти взятися допомагати їй знову? Вона в такому захваті від тебе.

— Я зроблю все, що ви схочете, але хто ж піклуватиметься про вас, пташечко моя? Особливо у вашому стані.

— Еллі, чи ти з віком розумом слабшаєш? Це ж не перше моє дитя. Звісно, тебе не замінити, але, гадаю, твоя небога Сьюзен усьому дасть раду.

— Так і є, — задумливо проказала Еллен, згадавши свою непоказну, але тямущу небогу. — Сьюзен не якась шелихвістка. Вона добре братиметься до своєї роботи, а я наглядатиму за нею. Але чи не могла б вона стати прислужницею господині Бесс замість мене?

— Я думаю, що Бесс буде щасливіша з тобою, Еллі, адже зі мною в її віці ти чудово вправлялась. А втім, вирішуй сама.

Еллен вирішила, — і Кат це знала, — що Бесс буде для неї кращою господинею. Було неважко керувати юною невпевненою дівчинкою, та й із часом жінка геть перестала розуміти свою леді Катріону. Знову відчуваючи себе потрібною, Еллен узялася доглядати Бесс і відтепер говорила їй лише хороше про її маму.

Кат поклала собі проводити якомога більше часу зі своїми трьома дочками. Аманда й Мораґ уже не соромилися матері, і Кат цьому раділа. Бесс, хоча й далі поводилася насторожено, таки поприязнішала й навіть прилучалася до ігор, у які Кат гралася з молодшенькими.

Через вісім місяців по поверненні до Патрика Леслі в Кат Леслі почалися пологи.

— Ще ж надто рано, — стурбовано скаржився граф своїй матері.

— А я дивуюся, що вона протрималася так довго, — завважила Меґ. — Не дивися так тривожно, синку. До ночі в цьому будинку на двох Леслі побільшає. Кат виношує близнюків, а двійко й більше дітей завжди народжуються раніше. Я це добре знаю, бо останні діти моєї матері були двійнята. Це в нас родинне.

Удова-графиня мала рацію. Кат легко й швидко народила сина й дочку ще до заходу сонця першого травня 1594 року. Хлопчика нарекли Яном, дівчинку — Джейн. Патрик радів, що дружина так турботливо назвала дітей на честь їхніх прадідуся й прабабусі по батьківській лінії. Кат поколисала обох малят перед сном, а потім спокійно сказала, що не буде вигодовувати цих дітей. Для близнюків швидко знайшли няньок-годувальниць.