Любов дика та прекрасна
- Автор: Смолл Бертрис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4109-1
- Переводчик: Наталья Третьякова
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов дика та прекрасна». Краткое содержание книги:
— Хтось, — сказав він Катріоні, — має поїхати вперед, до Голіруд-хауза, і повідомити короля про те, що ти тут. Він неодмінно хотів побачитися з тобою.
Вона не заперечувала, тож Гоум послав свого кузена, тихо наказавши йому поїхати спершу до будинку Ґленкірків і сповістити графа про приїзд його дружини. Потім він мав попрямувати в Голіруд і повідомити королю.
Гоум запросив Кат у свій власний міський будинок, і там його слуги розпалили для них теплий вогонь і подали добрий сніданок.
— Кат, любенька, ти маєш щось поїсти, — стурбовано промовив Гоум.
— Сенді, я не можу їсти, але приготуй для мене ще тієї винної суміші. І я хочу прийняти гарячу ванну. Я страшенно змерзла, та й не годиться стояти перед королем просякнутою дорожнім запахом. Хай твої люди принесуть сюди мої торби. Я хочу переодягтися.
Голос у неї був спокійний, прохання розумні, але очі гарячково блищали.
Віддавши накази своїм людям, Гоум обійняв її рукою й запитав:
— З тобою все гаразд, Кат?
— Сенді, не намагайся проявляти до мене доброту, — відповіла вона тихо. — Бо інакше я зламаюся, а я повинна триматися, доки не побачуся з кузеном Джеймі.
Для неї встановили перед вогнем сидячу ванну й відгородили її ширмами. Маленька служниця взяла шматочок запашного мила із сумки Кат і допомогла їй викупатися. Коли графиня вийшла з-за ширми, Гоум тихо свиснув, і вражений, і захоплений.
— Боже-світе, Катріоно! Ти справді збираєшся постати перед Джеймсом у такому вигляді?
На ній була декольтована сукня з чорного оксамиту з довгими вузькими рукавами та кремовими мереживними манжетами. Її округлі груди прикривав гепбернський плед, сколотий на плечі великою золотою шпилькою, оздобленою посередині смарагдом. На шиї, над її прегожими грудьми, висів Босвеллів подарунок — золотий кулон із гепбернським левом.
— Як думаєш, король не заперечуватиме, якщо я трохи підкреслю, кому я віддана? — запитала вона.
— Ти ж сама добре знаєш, що заперечуватиме. Дражнячи його, Катріоно, ти нічого не досягнеш.
— Але нічого й не втрачу, Сенді! Він уже забрав у мене моє життя.
Лорд Гоум похитав головою. Йому нічого було заперечити. Натомість він простягнув їй келих вина.
— Пий, любенька. Тобі знадобляться сили в тій битві, що чекає на тебе.
За годину він звільнився від свого тягаря: служка короля провів графиню Ґленкірка до приватних королівських покоїв.
Джеймс Стюарт був одягнений у халат до самого долу, накинутий на шовкову нічну сорочку. Вона присіла в реверансі й стала навпроти нього. Примружені бурштинові очі оглянули її, а потім він холодно промовив:
— Мені не подобається ваше вбрання, мадам.
— Я в жалобі, сір.
— За ким?
— За собою, — відповіла вона так само холодно. — Я померла вчора.
— Не опирайся мені, мадам! Тебе слід суворо покарати за твою розпусну поведінку!
Вона різко засміялася.
— А поясніть-но мені, ваша величносте. Річ цілком допущенна, щоб я була ваша коханка, але боронь, Боже, щоб я була коханка Босвелла, еге?
— Я кохав тебе, — тихо відповів король.
— Ти бажав мене! І нічого більше, — заперечила графиня. — І навіть коли ця мила дівчинка стала твоєю королевою, ти не був задоволений і не став поводитися пристойно. Тобі треба було знову силоміць удертися в моє ліжко, хоч ти й знав, що це призведе до халепи. Я прохала тебе не руйнувати мій шлюб із Патриком Леслі, і коли він застав тебе з твоїми брудними руками на мені, ти виставив усе ще гірше, ніж воно було насправді. Але, Джеймі, я пробачаю тобі, бо, змушена тікати від вашої жорстокості, опинилась у Френсіса Гепберна. І… закохалася. Він вартий ста таких, як ти, Джеймі. І хоча ти відірвав нас одне від одного, навіть смерть не переможе нашого кохання, бо воно величніше від нікчемних королів Стюартів! — Вона відвернулася від нього.
Король був уражений її люттю.
— Кат… — Він уперше м’яко вимовив її ім'я. — Кат, кохана, не відвертайся від мене. Я так жадав тебе всі ці місяці. — Він торкнувся її плеча, і вона здригнулася.
— Заради всього святого, Джеймі, не чіпай мене! Ти мені огидний!
Його рука потягнулася й погладила сяйливе темно-золотаве волосся, яке Катріона вільно пов'язала стрічкою.
— Твоє прегарне волосся, — промовив він. — Твоє прекрасне м’яке волосся. Пам’ятаю, як падало воно на подушки, коли ми з тобою кохались. Або, мов сяюча завіса, вкривало нас у ліжку. Воно таке чудовне. Неймовірне, надзвичайне, — тихо бурмотів він.
Аж раптом Кат повернулася до нього, і, доки він дивився на неї заціпеніло, не вірячи своїм очам, вона нахилилася до торбинки, що висіла в неї на поясі, і дістала невеличкі золоті ножиці. Не встиг Джеймс зупинити її, як вона перерізала свою товсту косу просто над стрічкою.