Любов дика та прекрасна
- Автор: Смолл Бертрис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4109-1
- Переводчик: Наталья Третьякова
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов дика та прекрасна». Краткое содержание книги:
— Тебе знудить, Кат, — сказав він. — До того ж немає нічого гіршого, ніж спати з п’яною жінкою.
Очі в неї розширилися.
— Ти ж не збираєшся спати в цьому ліжку? Ні! Ні! Ти не можеш бути таким жорстоким, Патрику. Дай мені трохи часу!
Патрик Леслі набрався духу зробити те, що мав зробити. Він був приголомшений, зрозумівши, що Босвелл знав її набагато краще за нього самого.
— Ти моя дружина, Кат, — тихо сказав він. — Хочеш цього чи ні, любиш ти мене чи ні — це вже не має значення. Ти належиш мені за законом, і хоч ти, може, мене й не кохаєш, я тебе дуже кохаю. Я прожив без тебе понад два роки. І не збираюся більше забороняти собі насолоджуватися твоїм прекрасним тілом.
Промовивши це, граф роздягнувся. Потім підійшов до ліжка і, відкинувши покривало, ліг поруч із нею. Кат спробувала втекти від нього, зіскочивши з ліжка з іншого боку, але він легко зловив її. Повільно й обережно підтягнув до себе її тіло, що шалено йому опиралося. Притиснувши її голову до свого ліктя, Патрик нахилився й накрив губами її губи. Вони були холодні й щільно стиснуті. Він ніжно розсунув їх, проштовхуючи язика всередину, а його вільна рука пестила груди, які він уміло вивільнив із корсажа. У Кат перехопило дух, коли хвиля бажання вкрила її. У відчаї вона знову спробувала відштовхнути його. Вона не хотіла Патрика Леслі. Вона хотіла Френсіса Гепберна, і навіть зараз вона чула його голос, що піддражнював її. Усього два дні тому він сказав:
— Ти створена для любові. Не заперечуй цього.
Її тіло знову зраджувало її, як це було завжди, воно відповідало на кохання, хоча вона сама не хотіла цього. Весь той час, що її чоловік розважався з нею, її серце плакало за Босвеллом. Ґленкірк ніколи ще не кохав її з такою ніжністю, і це трохи заспокоїло Катріону. Він ритмічно рухався і нарешті полегшено скрикнув. Жінка зрозуміла, що, хоча тіло її збудилося, вона не досягла найвищого чуттєвого задоволення. Патрик теж зрозумів це. Звільнившись, він обійняв її.
— Засинай, — ласкаво проказав він, і Кат, відчувши себе в безпеці, швидко заснула.
Вони пробули в Единбурзі декілька днів, доки граф не впевнився, що подорож буде безпечною для неї. Щоночі він кохався з Катріоною, ніби утверджуючись у цьому праві. Нарешті повіз її додому, у Ґленкірк. Вони приїхали через тиждень після одинадцятого дня народження Бесс Леслі. І тільки нещодавня іменинниця, здавалося, була не дуже рада бачити свою матір.
Тепер уже п’ятнадцятирічний юнак, Джеммі, спадкоємець Леслі, приїхав у коротку відпустку з університету. Він був високий, як і його батько, і з того, як ласо поглядали на нього служниці, Кат зрозуміла, що її старший син уже опановує мистецтво кохання. Ця думка трохи стурбувала графиню, адже їй самій минув лише тридцять один рік. Коли вона обняла його, він доторкнувся до незвично коротких золотавих кучерів.
— Що сталося з твоїм волоссям, мамо?
— Я віддала його королю, — пояснила вона.
— Господи! Невже ти йому відмовила?
— Так.
Він бачив біль у її очах і так само добре бачив, як вона намагається його приховати. Обійнявши її, Джеммі лагідно проказав:
— Не сумуй, мамо. Ми тебе любимо й дуже раді, що ти знову вдома.
Колін і Роббі приїхали додому від Роусів. Вони тягнулися до неї, мов маленькі цуценята. І, зовсім навпаки, дві молодші дочки Кат, шестирічна Аманда й п’ятирічна Мораґ, дуже соромилися цієї красивої сумної жінки, яку бабуся Меґ називала їхньою мамою. Утім, за кілька днів Кат вдалося завоювати серця цих двох маленьких дівчаток. І тільки Бесс досі цуралась її.
— Вона до тебе ревнує, — весело промовила Меґ. — Невдовзі вона дійде зросту й уже починає відчувати свою власну жіночність. Аж тут ти повертаєшся додому — і Господи, Катріоно! Тобі трохи за тридцять, і ти бездоганно красива! Бідолашній Бесс важко таке витримати. Вона просто обожнює Патрика, і він досі приділяв їй дуже багато уваги. А тепер майже весь час проводить із тобою.
Найцікавіше стало, коли всі помітили, що нічні зусилля Патрика увінчалися успіхом і в животі в Кат почала зростати ще одна дитина. Нещаслива графиня Ґленкірка підслухала, як ії старша дочка обговорювала це зі своїм майже дорослим братом.
— Як на мене, це просто огидно, — лютувала дівчина. — У її віці. І особливо після того, як вона повелася з нашим батьком, завіявшись із тим лордом Босвеллом!
Почувся ляпас, і Бесс зарепетувала: