Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Проте перевір. Розслідування повинно проводитися в таємниці. Перш ніж що-небудь зробити, обов’язково інформуй мене. Я не хочу, щоб пішли кола по воді.
— Ви замовляєте розслідування величезного масштабу. Як же я зумію впоратися самотужки?
— Працювати самотужки тобі не доведеться. Ти повинна лише зробити перший контроль. Якщо ти прийдеш і скажеш, що перевірила і нічого не знайшла, то все чудово. А якщо знайдеш що-небудь підозріле, то будемо вирішувати, що робити далі.
Обідню перерву Моніка Фігуерола присвятила заняттям на силових тренажерах у спортзалі поліцейського управління. Сам обід, що складався з чорної кави з бутербродом і фрикадельок з буряковим салатом, вона віднесла до себе в кабінет. Там Моніка зачинила двері, звільнила письмовий стіл і, відкусивши шматок бутерброда, почала читати звіт Гуннара Бйорка.
Вона прочитала також додаток, що містив листування між Бйорком і доктором Петером Телебор’яном. Виписала із звіту всі імена та окремі події, які треба було перевірити. Через дві години вона підвелася і принесла ще каву з кавового автомата. Виходячи з кабінету, вона замкнула двері, як вимагали інструкції ДПУ/Без.
Щонайперше Моніка взялася перевіряти реєстраційний номер звіту. Вона зателефонувала реєстраторові і дістала відповідь, що звіту з таким номером не існує. Її другим кроком стало звернення до архіву ЗМІ. Результат виявився кращим: обидві вечірні газети й одна ранкова повідомляли про людину, що серйозно постраждала під час пожежі в машині на Лундаґатан того самого дня 1991 року. Жертвою нещасного випадку значився чоловік середніх років, не названий на ім’я. Одна з вечірніх газет писала, що, за словами свідка, машину навмисне підпалила якась дівчинка. Отже, це і була та горезвісна запальна бомба, яку Лісбет Саландер кинула в російського агента на прізвище Залаченко. Принаймні, сам випадок, схоже, справді був.
Людина на ім’я Гуннар Бйорк, що значився автором звіту, теж існувала насправді і була високопосадовцем відділу по роботі з іноземцями, він страждав від грижі міжхребетного диска і, на жаль, помер, наклавши на себе руки.
Відділ кадрів, проте, не міг повідомити, що робив Гуннар Бйорк у 1991 році. Відомості мали гриф таємності навіть для співробітників ДПУ/Без. Нічого незвичайного в цьому не було.
Перевірити те, що Лісбет Саландер у 1991 році мешкала на Лундаґатан, а наступні два роки провела в дитячій психіатричній клініці Святого Стефана, було не важко. Принаймні, у цих моментах зміст звіту не суперечив реальності.
Петер Телебор’ян був відомим психіатром, який часто виступав по телебаченню. У 1991 році він працював у клініці Святого Стефана і зараз обіймав посаду її головлікаря.
Моніка Фігуерола довго обдумувала значення звіту. Потім зателефонувала заступникові начальника відділу кадрів.
— У мене тут є важке питання, — пояснила вона.
— Яке?
— Ми у відділі охорони конституції проводимо аналіз, у якому йдеться про оцінку надійності людини та її загального психічного здоров’я. Мені необхідно проконсультуватися з психіатром або іншим фахівцем, що має право доступу до секретної інформації. Мені рекомендували доктора Петера Телебор’яна, і я хотіла б знати, чи можу я до нього звернутися.
Збігло кілька хвилин, перш ніж вона дістала відповідь.
— Доктор Петер Телебор’ян кілька разів залучався у нас як незалежний консультант. Він вважається надійним, і ви можете у загальних рисах обговорювати з ним засекречену інформацію. Але перш ніж звернутися до нього, ви повинні виконати бюрократичну процедуру: отримати згоду свого начальника і зробити формальний запит на дозвіл консультуватися з Телебор’яном.
Серце Моніки Фігуероли легенько йокнуло. Вона з’ясувала те, що могло бути відоме лише дуже обмеженому колу: Петер Телебор’ян мав справи з ДПУ/Без. Тим самим достовірність звіту бодай частково підтверджувалася.
Вона відклала звіт і взялася до інших фактів, якими її забезпечив Торстен Едклінт, — почала вивчати зроблені Крістером Мальмом знімки двох людей, що, як стверджувалося, переслідували Мікаеля Блумквіста від кафе «Копакабана» 1 травня.
Перевіривши реєстрові записи автомобілів, вона переконалася, що Йоран Мортенссон теж існує насправді і має автомобіль «Вольво» сірого кольору із зазначеним реєстраційним номером. Потім отримала у відділі кадрів Служби безпеки підтвердження того, що він є співробітником ДПУ/Без. Навіть дуже поверхова перевірка показувала, що й ця інформація, схоже, вірна. Серце Моніки йокнуло ще раз.
Йоран Мортенссон працював у відділі особистої охорони охоронцем і входив до групи співробітників, що неодноразово забезпечували безпеку прем’єр-міністра. Кілька тижнів тому його тимчасово позичили відділу контррозвідки. Від службових обов’язків його увільнили 10 квітня, через кілька днів після того, як Олександр Залаченко і Лісбет Саландер були доставлені до Сальгренської лікарні. Правда, у подібних тимчасових перестановках не було нічого незвичайного, якщо для якоїсь термінової справи бракувало співробітників.