Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933

Що ж мала робити нова система освіти? Ще у 1928 р. КП(б)У постановила, що студентів у вищих навчальних закладах освіти слід навчати у войовничо-матеріалістичному дусі, і що члени партії мають відігравати активну роль у тих закладах і структурах, де вони працюють і навчаються[772]. У часи колективізації та індустріалізації наголос робили на «підвищенні свідомості» нових робітників та «звільненні» їх від «дрібнобуржуазної селянської» психіки[773]. Як писав Скрипник, освіта має бути засобом для «відвойовування» у класу куркулів молодого покоління[774]. Одного разу й Андрій Хвиля застеріг, що куркулі намагалися утримувати свій вплив у школах і що з цим треба було боротися[775]. Такі застереження щодо класових ворогів у освітній системі буде «підтверджено» й показовим судом над так званою Спілкою визволення України, коли групу провідних науковців звинуватили в організації терористичної групи, яка в різних сферах культури займалася «шкідництвом», і взагалі організувала змову з метою створення незалежної фашистської держави. Багато викладачів та науковців утратили посади — а на багатьох чекала й гірша доля.

Перепідпорядкування Наркомосу було першим кроком, спрямованим на підрив влади Скрипника. Оскільки скасування системи Гринька було радше структурним питанням, ніж питанням національної культури, цей перший крок ще не міг відбутися без згоди Скрипника. Подальші кроки вже були набагато менш помітними, але в результаті всесоюзні органи спочатку отримали можливість втручатися в управління освітою в Україні, а потім змогли повністю перебрати це управління на себе. Оскільки Наркомос був основним органом радянської української держави в царині культури, то втручання в його справи союзних органів відкрило шлях до втручання Росії в культурне життя України. Саме тому поразку Наркомосу слід вважати загальним наступом на українську культурну окремішність та українську культурну еліту, тобто супроти всього, що в 1920-х роках робило Україну відмінною від Росії. Якщо коротко, то цей крок був початком кінця українського шляху до соціалізму.