Женоненависник

Коротше кажучи, цей край зі своїми новомодними дачами в типово турецькому містечку скидається на молодика, який нап’яв з шароварами фрака.

З низки причин, про які довго розповідати, весілля трохи відкладається... Але нікого це не засмучує, в тому числі й наречених...

Дядьків будинок перетворився на готель, на першокласний розважальний заклад. Повсюди живуть гості, навіть у комірчинах садівників... За кілька днів начебто приїжджає сімейство ще якихось родичів. Ремзі-бей ставить намет, очевидно, для них. Більшість гостей — це запрошені на весілля родичі... Нермін, скільки ж у нас цих родичів — близьких і далеких! Якісь кузини, кузени, дядьки, тітки — годі навіть запам’ятати, як кого звуть... Якщо всіх докупи зібрати, то на цілу країну вистачить. А крім них є ще й купа безцеремонних друзів сім’ї...

Але це ще не всі весільні гості в особняку... Родина нареченого теж товчеться тут днями й ночами... Вони буквально ходять додому лише поспати... Ну а додай до цього ще й завсідників-сусідів — от і буде тобі повний список.

Наша весільна компанія нагадує найпишнішу, найколоритнішу в світі театральну трупу... Якщо я представлятиму тобі всіх по одному — це забере багато часу. Відтак я тобі їх класифікую за амплуа, мов справжніх артистів. На першому місці хай будуть люди літні й солідні на чолі з дядьком та дядиною.

Цих у свою чергу можна поділити на дві групи... Частина з них, наприклад, мої дядько з дядиною — прихильники нових віянь; решта, слідом за Ісмет-ханим та її чоловіком — махрові консерватори... Цим не подобається сучасний спосіб життя, він їм здається потворним. Втім, вони переконані, що до них все одно ніхто не дослухатиметься, тож їм нічого не лишається, як скласти зброю... Вони просто гірко, з натяком, посміхаються одне одному, приречено кивають головами, махають руками — і все...