Повітряний замок, що вибухнув

— Так, але потім він мусив би покинути машину десь у Фінляндії, і на цей момент наші фінські колеги її б уже виявили.

Досить довго всі мовчали. Потім Бубланськи підвівся і підійшов до вікна.

— Усупереч логіці і здоровому глузду, автомобіль Йоранссона як і раніше не виявлений. Можливо, Нідерман знайшов якесь укриття чи дачу, де він просто заліг на дно.

— Дачу — навряд. О такій порі року всі власники будинків виїжджають поглянути, що там твориться.

— І навряд чи його укриття якось пов’язане з «Свавельшьо МК». З ними, здається, він би волів не зустрічатися ніколи.

— Тим самим слід виключити весь злочинний світ. Якась подружка, про яку нам не відомо?

Так, припущень у них було багато, проте фактів, необхідних для подальших дій, не було.

Коли Курт Свенссон пішов додому, Соня Мудіґ повернулася до кабінету Яна Бубланськи і постукала в одвірок. Бубланськи привітно махнув рукою, запрошуючи увійти.

— Маєш кілька хвилин?

— Що?

— Саландер.

— Гаразд.

— Мені не подобається цей розклад з Екстрьомом, Фасте і новим судовим процесом. Ти ж читав звіт Бйорка. Я теж читала. Її просто прибрали з дороги в дев’яносто першому році, й Екстрьому це відомо. Що, чорт забирай, відбувається?

Бубланськи зняв окуляри для читання і поклав їх до нагрудної кишені.

— Не знаю.

— У тебе є які-небудь міркування?

— Екстрьом стверджує, що звіт Бйорка і його листування з Телебор’яном сфальсифіковані.

— Нісенітниця. Якби це було фальсифікацією, Бйорк би сказав, коли ми його сюди привозили.

— Екстрьом стверджує, що Бйорк відмовлявся говорити на цю тему, бо справа мала гриф секретності. Мені дорікнули тим, що я допитував його, випереджаючи події.

— Екстрьом мені все менше подобається.

— На нього тиснуть з кількох сторін.

— Це не виправдання.

— Ми не володіємо монополією на правду. За словами Екстрьома, він дістав докази того, що звіт сфальсифікований — справжнього звіту з таким інвентарним номером не існує. Він каже також, що фальшивка зроблена дуже якісно і містить суміш правди й вигадки.

— Яка частина є правдою, а яка — вигадкою?

— Канва історії до певної міри правдива. Залаченко справді батько Лісбет Саландер і покидьок, який бив її матір. Вічна проблема — мати не хотіла заявляти в поліцію, і тому це тривало декілька років. Бйорку доручили розслідувати, що сталося, коли Лісбет спробувала вбити батька за допомогою запалювальної бомби. Він почав листуватися з Телебор’яном, але вся кореспонденція, в тій формі, в якій ми її бачили, фальшивка. Телебор’ян провів звичайнісіньке психіатричне обстеження Саландер і встановив, що вона ненормальна, а прокурор вирішив не давати її справі подальший хід. Вона потребувала лікування, і їй його надали в лікарні Святого Стефана.

— Якщо це фальшивка… хто в такому разі її зробив і з якою метою?

Бубланськи розвів руками.

— Ти мене розігруєш?

— Як я зрозумів, Екстрьом має намір знову вимагати ґрунтовної судмедекспертизи Саландер.