Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Он як? І що?
— Найближчим конкурентом виявилася оптова компанія під назвою «Вітавара АВ», що продає справжні шведські унітази по тисячі сімсот крон за штуку. І мудрі замовники з муніципалітетів почали чухати потилиці, міркуючи, навіщо їм викладати тисячу сімсот крон, коли вони можуть купити такий самий унітаз із Таїланду за п’ятсот.
— Може, якість краща? — спитала Лотта Карім.
— А от і ні. Рівноцінна продукція.
— Таїланд, — промовив Крістер Мальм. — Це пахне дитячою працею або чимось подібним, що може пояснювати низьку ціну.
— А от і ні, — відповів Хенрі Кортес. — Дитяча праця використовується в Таїланді в основному в текстильній промисловості та у виробництві сувенірів. І зрозуміло, коли йдеться про постачання живого товару для педофілів. Це там стало справжньою галуззю економіки. ООН тримає дитячу працю під контролем, і я перевірив цю фірму. У них усе гаразд. Це велике сучасне і шановане підприємство з виробництва побутової техніки.
— Он воно що. Отже, ми говоримо про країни з низьким рівнем оплати праці, і, виходить, ти ризикуєш написати статтю, що бореться за витіснення з ринку шведського підприємства таїландським. Женіть утришия шведських робітників, закривайте підприємства та імпортуйте продукцію з Таїланду! Центральному об’єднанню профспілок таке навряд щоб сподобалося.
Обличчя Хенрі Кортеса розпливлося в посмішці. Він відкинувся на спинку стільця з демонстративно самовдоволеним виглядом.
— А от і ні, — сказав він. — Відгадайте, де «Вітавара АВ» виробляє свої унітази по тисячі сімсот крон за штуку?
У редакції запанувала мовчанка.
— У В’єтнамі, — сказав Хенрі Кортес.
— Цього не може бути, — заперечила головний редактор Малін Ерікссон.
— Угу, — сказав Хенрі. — Вони виробляють там унітази за субпідрядом принаймні вже десять років. Шведських працівників погнали в шию ще в дев’яностих роках.
— Чорт забирай.
— Зараз ми підійдемо до головного. Якби унітази імпортували просто з В’єтнаму, ціна була б близько трьохсот дев’яноста крон. Угадайте, чим пояснюється різниця в ціні між В’єтнамом і Таїландом?
— Тільки не кажи…
Хенрі Кортес кивнув. Його посмішка стала ширшою за обличчя.
— «Вітавара АВ» розміщує замовлення на підприємстві, яке називається «Фонг Су індастріз». А ця контора значиться в ООН в переліку тих, які, принаймні під час перевірки дві тисячі першого року, використовували дитячу працю. Але основну масу робітників там складають ув’язнені.
Малін Ерікссон раптом посміхнулася.
— Це добре, — сказала вона. — Просто чудово. З тебе напевно з часом виросте журналіст. Як скоро ти зможеш закінчити роботу над матеріалом?
— За два тижні. Мені треба перевірити досить багато що з галузі міжнародної торгівлі. І крім того, для статті потрібний bad guy,[24] тому я хочу перевірити, хто володіє «Вітавара АВ».
— Отже, ми зможемо дати статтю в червневому числі? — з надією запитала Малін.
— Без проблем.
Інспектор кримінальної поліції Ян Бубланськи з кам’яним виразом обличчя вдивлявся в прокурора Ріхарда Екстрьома. Їх зустріч тривала вже сорок хвилин, і Бубланськи відчував сильне бажання простягти руку, схопити на столі Екстрьома примірник Зводу законів Швеції й щосили гепнути ним прокурора по голові. Він подумки уявляв, що станеться, якщо він так і вчинить. Це, безумовно, викличе галас у вечірніх газетах і, ймовірно, виллється в судове переслідування за заподіяння тілесних ушкоджень. Тому він облишив цю думку. Головна відмінність цивілізованої людини полягає в тому, що вона не піддається на подібні імпульси, як би зухвало не поводилася протилежна сторона. Адже інспектора Бубланськи найчастіше викликали саме у зв’язку з тим, що хтось не стримав своїх необдуманих поривань.
— Ну гаразд, — сказав Екстрьом. — Я вважаю, що ми дійшли згоди.
— Ні, згоди ми не дійшли, — відповів Бубланськи, підводячись. — Але ти керівник попереднього слідства.
Бурмочучи щось собі під ніс, він звернув у коридор, до свого службового кабінету, і викликав інспекторів Курта Свенссона та Соню Мудіґ — усіх членів команди, що були на той момент у його розпорядженні. Єркер Хольмберґ дуже невчасно вирішив узяти двотижневу відпустку.
— До мене в кабінет, — сказав Бубланськи. — Захопіть каву.
Коли вони повсідалися, Бубланськи розгорнув блокнот із записами, зробленими під час зустрічі з Екстрьомом.
— Саме тепер ситуація така: наш керівник попереднього слідства зняв з Лісбет Саландер усі звинувачення щодо тих убивств, за які її розшукували. Тобто її більше не стосується попереднє слідство, яким займаємося ми.
24
Лиходій (англ.).