Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 1

У серпні епідемія сягнула апогею. Ми з Вестом помирали від перевтоми, а доктор Гелсі і справді помер 14 числа. Днем пізніше всі студенти зібралися на його поспішний похорон, купивши розкішний вінок, який, проте, затьмарили вінки, прислані заможними аркхемцями і муніципалітетом. Це перетворилося майже на урочисту церемонію, бо ж декан був доброчинцем усього Аркхема. Після похорону ми всі почувалися вкрай пригнічено, тож решту дня провели у барі біля Торгової палати, де Вест, хоч і засмучений смертю свого головного опонента, вразив усіх присутніх описами своєї знаменитої теорії. Більшість студентів поїхали додому — або ж повернулися до справ, — проте мене Вест умовив посприяти йому в «успіху цієї ночі». Господиня помешкання, яке винаймав Вест, бачила, як приблизно о другій ночі, тягнучи третього попід руки, ми ввалилися до квартири; вона сказала чоловікові, що, мабуть, за вечерею ми незлецьки набралися.

Вочевидь, ця злослива матрона мала рацію; близько третьої ранку через крики, що долинали з кімнати Веста, увесь будинок зірвався на ноги. Коли ж виламали двері до кімнати, то нас із Вестом знайшли непритомними на поплямованому кров’ю килимі, ми були покусані, подряпані і вкриті синцями, довкола нас валялися залишки Вестових пляшечок і приладь. Лише розчинене вікно пояснило, куди подівся нападник, і багато хто чудувався, як він зміг вціліти після неймовірного стрибка з другого поверху на газон, який, очевидно, довелося йому здійснити. У кімнаті лежав якийсь дивний одяг, але, отямившись, Вест сказав, що той не належав незнайомцю, а був просто одним зі зразків, взятих для бактеріологічного аналізу з метою визначення шляхів передачі інфекційних захворювань. Він наказав якомога швидше його спалити у великому каміні. Поліції ж ми сказали, що не знаємо нашого компаньйона. Він був, нервово пояснив Вест, просто товариський незнайомець, якого ми зустріли десь — важко сказати, де саме — у середмісті, в одному з барів. Зважаючи на те, що тоді ми були достатньо напідпитку, ні Вест, ні я не наполягали на оголошенні нашого задерикуватого друга в розшук.