Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 1

Очікування стомлювало, але Вест цілком володів собою. Раз у раз він прикладав стетоскоп до трупа і по-філософському сприймав негативні результати. Після сорока п’яти хвилин марного очікування він розчаровано оголосив препарат негодящим, але, зауважив, що, перш ніж позбутися нашого моторошного трофея, потрібно спробувати ще одну, дещо змінену формулу. Ми ще вдень викопали у підвалі могилу і повинні були засипати її до ранку — бо ж навіть при тому, що ми замикали всі двері, потрібно було уникнути навіть найменшого ризику розкриття наших жахливих занять. Окрім того, до наступної ночі тіло стане непридатним для експериментів. Тому, забравши із собою ацетиленову лампу до суміжної лабораторії, ми залишили нашого гостя лежати на столі і зосередили всі сили на приготуванні нового препарату; інгредієнти для нього Вест зважував і відміряв з якоюсь фанатичною ретельністю.

Жахлива подія трапилась цілком раптово і заскочила нас зненацька. Я переливав щось із однієї пробірки в іншу, а Вест клопотався біля спиртівки, яка заміняла у цій будівлі без газу бузенівський пальник, коли із зануреної в морок кімнати, яку ми нещодавно покинули, почувся найрозпачливіший і найдемонічніший крик, який мені будь-коли доводилося чути. Навіть якби розчахнулися глибини пекла і випустили на землю волання стражденних грішників, хор цих пекельних голосів не був би настільки страхітливо-невимовним, бо зараз у єдиній неймовірній какофонії злилися потойбічний жах і безкінечно агонічний відчай воскреслого єства. У ньому не було нічого людського — та й не людина породжувала ці звуки — і, не думаючи вже про нашу недавню роботу чи можливі відкриття, ми з Вестом, перекидаючи пробірки, лампи і реторти, мов поранені звірі, прожогом кинулися до найближчого вікна і, приголомшені, вистрибнули в засіяну зірками безодню заміської ночі. Ми й самі несамовито кричали, коли, спотикаючись, мчали у напрямку міста, хоча, діставшись околиць, привели себе до божого вигляду — настільки, щоб нас могли прийняти за запізнілих п’яничок, що після гулянки повертаються додому.