Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Зрозуміло. Що я маю робити?
— Ви працюєте прибиральником у Сальгренській лікарні.
Ідріс Хіді знову кивнув.
— Одне з ваших робочих завдань полягає в тому, аби щодня — або, якщо я правильно зрозумів, шість днів на тиждень — прибирати в коридорі 11-С, розташованому у відділенні інтенсивної терапії.
Ідріс Хіді підтвердив і це.
— Я хочу, щоб ви зробили таке.
Мікаель Блумквіст схилився над столом і виклав суть своєї справи.
Прокурор Ріхард Екстрьом задумливо розглядав відвідувача. У того було зморшкувате обличчя, обрамлене коротким сивим волоссям. З комісаром Георгом Нюстрьомом він зустрічався втретє. Вперше той завітав до нього відразу після вбивства Залаченка і пред’явив посвідчення, яке підтверджувало, що він працює для ДПУ/Без. Між ними відбулася досить тривала розмова, що велася півголосом.
— Важливо, щоб ви розуміли: я в жодному разі не намагаюся вплинути на те, як ви вирішите діяти або як вам слід виконувати ваші обов’язки, — сказав Нюстрьом.
Екстрьом кивнув.
— Підкреслюю: ви ні за яких обставин не повинні розголошувати отриману від мене інформацію.
— Зрозуміло, — відповів Екстрьом.
Сказати по правді, він до пуття нічого не зрозумів, але ставити надто багато запитань і виглядати ідіотом йому не хотілося. Він уловив, що справа Залаченка потребує якнайбільшої обережності і що візити Нюстрьома мають зовсім неформальний характер, проте погоджені з високопоставленими особами зі Служби державної безпеки.
— Йдеться про життя людей, — уже під час першого візиту пояснив Нюстрьом. — На все, що стосується правди про справу Залаченка, Службою безпеки накладено гриф секретності. Я можу підтвердити, що він є колишнім агентом радянської військової розвідки, що перебіг до нас і був однією з ключових фігур в агресивних планах росіян проти Західної Європи в сімдесяті роки.
— Еге ж… те саме стверджує і Мікаель Блумквіст.
— Тут Мікаель Блумквіст цілком має рацію. Він — журналіст і натрапив на одну з найсекретніших справ шведської оборони за всю історію.
— Він виступить з публікацією.
— Авжеж. Він представляє ЗМІ з усіма їх плюсами й мінусами. У нас демократія, тож ми, звісно, не можемо впливати на те, що пише преса. Мінусом у цьому випадку є те, що Блумквіст знає лише частину правди про Залаченка і багато з його відомостей помилкові.
— Зрозуміло.
— Блумквіст не розуміє, що у разі, якщо правда про Залаченка стане відома, росіяни зможуть визначити багатьох наших інформаторів і помічників у Росії. Це означає, що людям, які ризикують життям заради демократії, загрожуватиме смерть.
— Але ж хіба в Росії тепер не демократія? Я хочу сказати, що зараз же не часи комуністів…
— Це все ілюзії. Йдеться про людей, винних у шпигунстві проти Росії, — а в світі не існує такого режиму, який би з цим змирився, нехай навіть за давністю років. І деякі з цих джерел як і раніше діють…
Таких агентів не існувало, але прокурор Екстрьом не міг про це знати. Йому доводилося вірити Нюстрьому на слово. А ще він, сам того не бажаючи, відчув, що його дуже тішить ця неформальна втаємниченість у найбільш засекречені відомості. Його дещо здивувало те, що шведська Служба безпеки так глибоко зуміла проникнути в Росію, як натякав Нюстрьом, і він розумів, що подібну інформацію в жодному разі не можна поширювати.
— Мені доручили зв’язатися з вами лише після того, як ми вас ретельно перевірили, — сказав Нюстрьом.
Спокушаючи, завжди необхідно намацати слабкі сторони людини. Слабкістю прокурора Екстрьома була переконаність у власній значущості, тож, як і всі інші люди, він, звісно, цінував лестощі. Важливо, щоб він відчув, що належить до кола обраних.
— І ми констатували, що ви — людина, якій вельми довіряють у поліції… і, зрозуміло, в урядових колах, — додав Нюстрьом.
Було видно, що Екстрьом задоволений. Інформація про те, що дехто з людей в уряді відчуває до нього довіру, нехай навіть таку невизначену, давала привід для висновку, що він може розраховувати на винагороду, якщо правильно розіграє свої карти. Добрий знак щодо подальшої кар’єри.
— Певна річ… І чого ви, власне, хочете?
— Простіше кажучи, моє завдання полягає в тому, щоб якнайделікатніше забезпечити вас інформацією. Ви, очевидно, розумієте, як неймовірно ускладнилася вся ця історія. З одного боку, в повній відповідності із законом проводиться попереднє слідство, і головна відповідальність лежить на вас. Ніхто… ні уряд, ні Служба державної безпеки, ні будь-хто інший не має права втручатися у ваші дії. Ваша робота полягає в тому, щоб дійти до правди і притягнути винних до відповідальності. Це одна з найважливіших функцій у правовій державі.