Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу

10. Національна гнучкість залежно від конкретної ситуації. Дихотомію гнучкості й негнучкості психологи використовують для характеристики індивідів. Особистісна гнучкість означає, що людина задля подолання проблеми здатна застосувати нові підходи. Про особистісну ж негнучкість говорять тоді, коли людина гадає, що для розв'язання всіх проблем існує лише якийсь один спосіб. Ця двоїстість, або дихотомія, виявилася важливою для розуміння розбіжностей між індивідами в їхній здатності подолати кризу шляхом розробки нових способів її подолання. Будь-який індивід може бути гнучким в одній сфері й негнучким — в іншій. Психологи вважають також гнучкість або негнучкість загальною рисою характеру того чи іншого індивіда, сила якої різниться в кожної людини залежно від виховання в дитинстві та життєвого досвіду загалом.

Якщо перейти від індивідів до країн, то, на мою думку, переконливих прикладів всеохоплюючої національної гнучкості чи негнучкості можна назвати зовсім небагато. Єдиним відомим мені прикладом, який не потребує докладного пояснення, є країна, яка в цій книзі не розглядається. Це — стародавня Ісландія. Протягом тих століть, коли Ісландією управляла Данія, ісландці часто викликали невдоволення данських губернаторів своєю явною негнучкістю й ворожим ставленням до пропонованих змін. Хоч які б позитивні зміни з метою покращення не пропонувала данська адміністрація, відповідь ісландців була незмінною: «Ні, ми не хочемо пробувати щось інше; ми хочемо й далі жити за нашими традиціями». Ісландці відмовлялися від данських пропозицій щодо поліпшення рибальських човнів, рибного експорту, зерновиробництва, гірничодобувної справи та виробництва канатів.

Така національна негнучкість стає цілком зрозумілою, якщо взяти до уваги вразливість ісландського довкілля. Ісландія розташована у високих широтах, має прохолодний клімат і короткий період дозрівання культур. Легкі ісландські ґрунти утворені з вулканічного попелу, а тому вразливі до ерозії й довго відновлюються. Рослинність Ісландії легко знищується через випас худоби, вітрову та водну ерозію і так само довго відновлюється. Упродовж перших років скандинавської колонізації ісландці перепробували різні методи господарювання, і всі — з катастрофічними наслідками, допоки їм не вдалося розробити комплекс раціональних і придатних на практиці сільськогосподарських технологій. Застосовуючи цей комплекс, вони більше не хотіли експериментувати зі своїми методами господарювання та іншими аспектами життя, бо вже мали в цьому відношенні болісний досвід; вибудувавши насамкінець робочу стратегію, яка їх влаштовувала, ісландці були впевнені, що всі інші спроби лише погіршать ситуацію.

Можливо, крім стародавньої Ісландії, є й інші країни, які в багатьох аспектах можна було б охарактеризувати як гнучкі чи негнучкі. Та в будь-якому разі неважко дійти висновку, що національна гнучкість проявляється залежно від ситуації: країна може бути гнучкою в одних сферах і негнучкою в інших. Фіни вперто відмовлялися погодитися на окупацію своєї країни, але виявили надзвичайну гнучкість і здатність до компромісу в тих питаннях, які інші країни вважають невід'ємними правами демократичної держави, наприклад, не дозволяти іншим державам змінювати правила президентських виборів у власній країні. Японія епохи Мейдзі не пішла на компроміс щодо ролі імператора та традиційної японської релігії, але виявила неабияку гнучкість в питанні політичних інституцій. Австралія тривалий час не йшла на компроміс щодо своєї британської ідентичності, водночас створюючи суспільство, значно більш індивідуалістичне та егалітарне, ніж британське.