Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника
Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника

Электронная книга - «Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника». Краткое содержание книги:

Книга розповідає про життя та діяльність визначного українського воєначальника, полковника Армії УНР Петра Болбочана. В його долі відбився надзвичайний драматизм, яким супроводжувався державотворчий процес в Україні в 1917–1921 рр., військове будівництво, зокрема. Наведені в пропонованій праці документальні матеріали сприятимуть поглибленню наших знань про одну з найяскравіших постатей національно-визвольних змагань, яка уособлює нестримне прагнення українців до творення власної держави.
Вперше публікуються матеріали судової та слідчої справ П. Болбочана, його листи до провідників Директорії УНР, уривки зі спогадів сучасників.
Книга розрахована на всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.
1 ... 99 100 101 102 103 104 105 106 107 ... 164
Перейти на страницу:

Прошу Вас, Пане Отамане Петлюра, скажіть по щирости, що корисного Ви робете для Армії? Коли я сидів у «Континенталі» заарештований, я серцем відчував, що армією правлять ті дрібні авантуристи, ті фендрики, ті інтригани, котрі окружають Вас. Ви ж [є] в їх руках просто маріонеткою. За весь час перебування в Київі, ні я, ні представники від Республіканської дивізії не могли виявити причини мого арешту і тільки всі від мене і представників Республіканської дивізії тікали і навіть говорити боялися, бо ніхто не міг відповісти на запитання — «за що я заарештований?» Отаман Петлюра казав: «слідство покаже». Значить мене арештували для чогось, а слідством вже будуть вишукувати яку небудь причину. А все таки, за що я заарештований? Весь час я продовжував запитувати, бо бачете я сподівався, що находжуся у правовій державі та сподівався, що все таки при владі найдуться порядні люди. Але багато Україні прийдеться ще пережити поки вийде Вона на правовий шлях.

Один з «добродіїв» фендриків, окружаючих пана Петлюру, п. Чайківський, висловився, що мене обвинувачують в тім, що колись то, прощаючись з мадам Н. (жінкою бувшого флігель-адьютанта)… поцілував її руку. Безумовно, пане Чайківський, обвинувачення дуже важне і слава Богу, що про це не довідалася Верховна Слідча Комісія 435, а то зараз підняла би світове діло. Так то, так, пане Чайківський, а все таки зробили ганебний трус з Вашого наказу на квартирі, де були річі моєї дружини і ордер був підписаний Вами. А, Ви відрікаєтеся! Безумовно так і треба, але уявіть собі, що Ви знайшли якісь компромітуючі мене документи, або ті самі 120 міліонів; як Ви думаєте, чи Ви тоді теж відрікались би? Тепер же тільки й треба відрікатися, казати, що трус був самочинний і бути задоволеним тим, що пограбували мою квартиру і взяли не тільки те, що складало цінність, те, що збиралось у мене і дружини роками, але навіть фамілійне наше добро забрали, котре для Вас зовсім не має ніякої ціни — портрети, листи, старі документи, стару зброю і т. инше. Ви забрали у моєї дружини останні гроші, Ви забрали у неї одежу, ріжні річи, всю мою зброю, навіть ту одежу, котру Ви не взяли, Ви її пірвали… Все це теж було необхідне для «політичного моменту»? Трус Ваш був подібний по набігу розбійників. Тепер Ви кажете, що трус був самочинний і цим Ви себе ще більше компромітуєте. А міліція? А протокол під час трусу, а самий законний з Вашим підписом ордер?

Пане Чайківський і К°! Чого Ви шукали у мене і взагалі чого Вам від мене треба? Ви всі боялися, що буде чоловік, котрий не зможе стерпіти авантуристів і карєристів. Директорія від мого діла відмахнулася — то справа військова кажуть вони. А Голова Директорії пан Винниченко 436 сказав: «Отаман Болбочан не є винуватим, але його штаб складений з росіян, контрреволюціонерів і всяких там злочинців, а Болбочан же, як людина слабохарактерна, попав під вплив Штабу». І БАГАТО ДЕЧОГО ГОВОРИЛОСЯ НА КОНГРЕСІ 437. Пане Винниченко, мого Штабу Ви не знаєте, не знають його і всі ті; котрі обвинувачують його і мене. Ви не знаєте, що в моїм штабі були дійсні фахівці, чесні працьовники на користь України, котрі працювали під постійним моїм впливом і працювали не балачками як Ви. Якого ж характеру я, про це краще всього говорить моя активна боротьба на протязі 16 місяців. Але замісць того, щоби вести безпідставні балачки, Вам Пане Винниченко, як голові Директорії, слід би було спочатку розібрати моє діло, а бодай хоч трохи познайомитися з ним. Добре було би і мене допитати, це треба було зробити, бо я займав високу посаду — і лише після цього виступати на конгресі хоч з будь яким матеріялом, а не з провокаторськими чутками. Я гадаю, що авторитет і обовязок людини, займаючої найвисше місце в державі, вимогають ЗАВСІГДИ бути державною людиною, завсігди стояти на правовім грунті. А може так хотіли «товариші-фендрики».

1 ... 99 100 101 102 103 104 105 106 107 ... 164
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)