Рутенія. Повернення відьми
- Автор: Климчук Віталій
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5535-4
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Рутенія. Повернення відьми». Краткое содержание книги:
Князі правлять державами казкової землі Укранії, пліч-о-пліч з ними — мудрі відьмаки. Лісами мандрують чугайстри, полісуни, мавки, в річках живе плем'я русалок, під землею сховалися рахмани й могутні Великі Полози. Але й капосні злидні дошкуляють людям, і жорстокі песиголовці причаїлися біля кордонів… Такий світ Яв, а ще є світи Прав і Нав. Всіх їх поєднує Світове Дерево, основа Всесвіту.
Героїні роману, молодій обдарованій відьмі Рутенії, доведеться не лише шукати шлях до власного «Я», але й рятувати Всесвіт від зазіхань злодія Ахрумана, що вклоняється Чорнобогу. Вірні друзі — чугайстер Віт, русалинка Дзеванна, молодий зільник Золота, мудрий відьмак Добровін — та інші дивовижні люди й істоти допоможуть їй долати найсуворіші випробування…
Поєднання захопливих пригод і поетичного світосприйняття — таким є сучасне українське фентезі. Алегоричною мовою оповідає воно читачеві про вічні цінності, моральні й культурні.
За требищем вона знайшла дрова й сокиру. Взялася руками за вкрите снігом сокирище, поставила колоду сторчма, щосили вдарила. Потім ще, ще, і ще — дровиняки розліталися навсібіч, вгрузали в сніг, вона діставала їх змерзлими руками — ставало тепло. Набравши повний оберемок дрів, занесла до требища й розвела вогонь.
Від гуркоту усі нарешті прокинулися й одразу кинулись до вогню грітися.
Добровін же не зважав на гамір — зосереджено гортав сторінки. На запрошення до сніданку промурмотів щось невиразне:
— «Гм… ага… кгм… Так-так… іду-іду… Зараз…» — і лишився на місці.
Йому дали спокій, а за півгодини він озвався сам:
— Нарешті все стало на свої місця!
— Кажи! — хором вигукнули всі.
— Уся ця Книга — історія цієї самої Невір-землі. Спочатку я ніяк не міг збагнути, що ж у ній такого страшного. Історія цікава й захоплива, трохи моторошна. Багато чорних треб, смертельних заклять, але це є в багатьох інших книгах, не таких потаємних. Чому саме Книга Невір-землі так потрібна була Ахруманові? І нарешті знайшов. Обряд сходження до Світового Дерева. А значить, і до основ світобудови.
Залягла мовчанка. Прийшло усвідомлення, з якими силами вони мають справу. Зміна світобудови. Світове Дерево. Якщо Ворону вдасться задум — кінець не просто їхній країні, їхнім племенам… Кінець настане всьому!
Тим часом Добровін вів далі:
— Три частини має світове дерево. Коріння — Нава, крона — Ява, стовбур — Права. Під стовбуром лежить камінь, а під ним — Книга Життя. Центр світобудови. Центр Всесвіту. Під тим каменем — сила, меж якої немає. Сила, яка тримає воєдино всі три світи. Той, хто підніме камінь, отримає таку владу…
— Що за сила? Як дістатися каменя? — спитав Бось, і очі його загорілися.
— Камінь? — прошепотіла Рутенія. — Камінь… А чи не той це камінь з моїх видінь? Чи не його мені показували уві сні?
— Може бути, — погодився Добровін.
— То Ворон хоче проникнути до Світового Дерева, підняти камінь, захопити Книгу? Як? — спитала Рутенія.
— Твій останній сон таки від Ворона. То він кликав тебе до Словунського городища Старого Бога. Туди, де він і сам зараз. Книга Невір-землі пише, що потрапити до Світового Дерева можна через Провідника. Провідником стає людина, яка належить двом світам водночас: Наві і Яві.
— Русана, — сказав Боримисл.
— Провідник розполовинює свою сутність, і та, що знаходиться у Наві, може провести за собою живого. Та Провідник може прожити замало часу, тож треба хтось, хто має велику силу і вміє нею ділитися з іншими. Живиця.
— Дзеванна, — сказав Бось.
— А я навіщо?
— Ти, Рутеніє, бойова відьма. Народжена Богами. Ти мала захищати Ворона від сил Світового Дерева. Адже його охороняють. І не хто-небудь, а Матір Змій і Громовиця.
— Я? Охороняти Ахрумана? Чого б це?
— Так, саме ти й саме охороняти. Через своє походження ти — найкращий захисник. Джерело Забуття мало б відіграти свою роль. Ти повинна була б забути себе, й Ворон зробив би з тебе свою прислужницю. Але ти вирвалася. Що саме тоді сталося, ми не з’ясуємо, мабуть, ніколи… Тоді у Ворона виник інший план. Коли щось трапиться з його сутністю там, біля Світового Дерева, не виживе ані Провідник, ані Живиця.
— Чекай… А мені Провідник не потрібен?
— Ти єдина у світі, кому не потрібен Провідник. Ти ж Божа Донька. Ти сама не знаєш своєї сили. Ти, звісно, не можеш проникнути до Світового Дерева сама, але піти слідом за кимось можеш…
Добровін прислухався до завивання вітру надворі, помовчав і повів далі:
— Так ось. Про Великдень. Точніше, про хибний час. Можливість потрапити до Світового Дерева з’являється не на Великдень, а на Новий Рік. На межі між старим і новим. У час, коли у світобудові з'являється тріщина. Невелика тріщина між минулим і майбутнім, у яку може прослизнути Провідник. Щоб здійснити обряд, необхідно два городища. В одному Провідник веде людину в Наву, до самого Світового Дерева, в іншому — виходить із неї. Найпотужніші Городища Старого Бога. Їх якраз два. І в одному з них ми зараз і сидимо.
Злидень скочив на ноги і подивився на всіх круглими очима:
— А ви знаєте, коли починається новий рік? Цієї ночі!
Запала тиша, але її розірвав Боримисл:
— Але чого нам боятися? Дзеванну і Русану звільнено. Рутенія з нами. Городище ми контролюємо. Книгу ми викрали. Ми перемогли? — спитав він з надією.