Українські билини (збірка)
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Мифы. Легенды. Эпос
Электронная книга - «Українські билини (збірка)». Краткое содержание книги:
Ішов і приказував пастухам:
— Я ваш пан, дивіться, щоб ви без мого дозволу не давали ні коней, ні худоби, ні овець, нічого.
Пішов додому, а діб через двоє летить Змій, старший брат того Змія, повз стадників.
— Здрастуйте, стадники. Чи ваш пан дома?
— Ні, нашого пана нема, найшовся такий Котигорошко, що нашого старого пана убив, а тепер наш пан Котигорошко.
— Ось я, — каже, — як до нього дійду, так і кості з нього розтащу.
Полетів у двір.
— Здрастуй, Оленко!
— Здрастуй, пане!
— Що, пана старого нема?
— Ні — убив Котигорошко.
— Де ж він?
— Пішов за маткою, привезе сюди, думає тут і жить.
— Коли він буде сюди?
— Троє діб пройшло, а ще семеро діб вийде, на восьмую буде тут на місці.
— Скажеш же ти йому: оце був Зміїв брат старший оцього, що ти убив. Так нехай навиває на себе лубок 29, а як прибіжу, так я і кості його розтащу.
Сказав і полетів собі.
Вийшли сім діб, привозить він [Котигорошко] матку. Поздраствувались, порукувались, заплакали: худоби багато, коней багато, усього багато.
А Оленка й каже:
— Прилітав Змій, старший брат того Змія, що ти убив, і сказав: «Навивай на себе лубок, а як прибіжить, так і кості твої розтащить».
— Нехай приліта, нехай попробує, буде його голова з того боку воріт 30; на мені, — говорить, — попасеться.
Доходить восьма доба, дев’ята доба уже; коли тягнеться [Змій], вогнем так і пашить, такий він сердитий.
Долетів і кричить:
— Ану, виходь, Котигорошку, сюди! Узяв Котигорошко свою кулю, виходить.
— Здрастуй!
— Здрастуй!
— За чим ти? Чи будемо биться, чи мириться?
— Ні, не того, що мириться, а того, що биться: ти мого брата побідив, так я тебе побіджу.
— Попробуєм, — каже. — Бий ти уперед.
— Ні, — каже Змій, — я у тебе гість, угощай уперед, бий, я побачу, як ти б’єш.
— Бить хорошо, — каже, — чи посередки?
— Ні, бий хорошо, скільки є сили. Що так бить!
Узяв він тоді кулю, та як розмахнеться, скільки було у нього сили, та як учистить його у плечі, так він і струснувсь і не крикнув. Він голову з нього зняв, на другий бік воріт на частокіл надів. Тепер на тому місці живуть, другії змії вже й не опитувались.
Се старші Змії були, та побив Котигорошко, а в нас нічого не знать 31. На тім і остались, а Котигорошко на тім оснуванні живе, хліб жує і постолом добро возить.
1 Ця билина «Про Котигорошка» давно перетворилася на казку. Є ще друга казка про цього героя, яка і стала однією з найпопулярніших в Україні. Билина унікальна тим, що зберегла найархаїчнішу поетичну структуру, яка культивувалася на нашій землі. Вона має всі ознаки героїчного змієборчого епосу.
Котигорошко — не велетень, не герой-дружинник, не купець і не князь. Він — людина надзвичайної сили, герой хліборобської родини, богатир давнього епосу.
Билина відводить у родовий устрій, оскільки в ній ідеться не про державу, а таки про родину, яка складає певну спільність людей.
2 «Повість врем’яних літ» доносить звістку про те, що обри, поневоливши дулібів, орали землю, запрягаючи в них людей. Оранка без худоби практикувалась і в пізніші часи серед бідних. Загалом родина Котигорошка худоби не має, вона десь із півночі України, худобу вони зустрічають у степу, у кочівників.
3 Свинець, як метал, відомий з глибокої давнини. Кий, тобто палиця із металевою головкою, — один із старовинних видів зброї на нашій землі. Іменем цієї зброї було названо найдавнішого родового вождя Кия.
4 Пряма вказівка на те, що Змій — образ степових кочівників.
5 Стовпова дорога — реалія пізнішого часу: дорога з верстовими стовпами.
6 Бугай — третяк — трирічний бугай.
7 Фунт — 400 грамів, отже, з’їли шматок м’яса в 4 кг. Ясна річ, що міри ваги подано сучасні оповідачеві.
8 Жменя згоріла — тобто жменя конопель.
9 Це місце нагадує Геродотів опис Цар-Дівиці з Таврії, яка жила у фортеці, огородженій частоколом із настромленими на нього головами чужинців, що потрапляли в ці краї. Оскільки Цар-Дівиця звалася ще Білою Лебіддю, можливо, маємо відгук давнього епосу про Білу Лебідь.
10 «Руська кость» — тут у значенні людського тіла.
11 Кабиця — вогнище для приготування їжі. Цікаво, що м’ясо в казанах не варять, а печуть, тобто так роблять у степах, де мало води.
12 Сорокова бочка — бочка на сорок відер.
13 Змій, мабуть, неважить силу братів, бо для них усіх ставить стільки ж їжі та води, як і для себе одного. Раніше вже йшлося: з’їдена їжа — ознака сили. Хто більше з’їсть, той і сильніший.