Легенди нескореної зими

Азаров випив чарку горілки і роздратовано закусив хлібом з маслом.

— Я начинаю догадываться, к чему ты квонишь… Только уточни, что из этих сорока процентов только двадцать пять, бвядь, — мои… Как и в бизнесе многих ебучих «хероев» сцены Майдана. Я так понимаю, они выдвинуви мне какие-то особые усвовия?

— Ну, так…

— И какова цена вопроса?

— У нас були великі витрати… — зізнався Блідий.

— Так вы же всему миру рассказали, бвядь, что весь ваш майдан держится на добрововьных пожертвованиях граждан, — іронічно посміхнувся Азаров, хоча ця посмішка більш нагадувала оскал. — Или я, нахуй бвядь, опять что-то где-то не понимаю?

— Все це белетристика, — враз рішуче заявив Блідий. — Мені доручили передати вам такі умови: двісті мільйонів доларів готівкою, і ми не маємо до вас претензій… — він несподівано широко посміхнувся. — І щоб ви розуміли, до наших ділових стосунків це немає жодного відношення. Я залишаюся тут, щоб відстоювати ваші… наші спільні бізнес-інтереси.

Азаров сприйняв цю новину спокійно, принаймні зовні. Він тільки на якусь хвильку вколов Блідого поглядом колючих зіниць, налив собі горілки, що досить швидко чомусь нагрілась і випив. Саме принесли пельмені з різними видами соусів, оцтів, розтоплене масло, натертий пармезан і на окремій сковорідці — гарячі шкварки. Офіціант поміняв тарілку і поклав йому пельменів. Азаров густо полив пельмені топленим маслом і оцтом, присипав чорним перцем. Він робив усе це якось відсторонено, автоматично.

Блідий зацікавлено спостерігав за його рухами, за тим як він нанизує на виделку один за одним пельмені й майже не прожовуючи, ковтає їх гарячими. Зараз багато чого стояло на кону не тільки у Азарова, а й у нього. Йому доручили цю делікатну місію, і він не мав права її провалити, тому вирішив добити прем’єра:

— Між нами кажучи, Микола Янович, сподіватись на те, що Янукович щось зможе вирішувати в Україні і прикривати чиїйсь зад, найближчим часом не варто. Він — зіграна карта. Я переконаний, що він давно нагострив лижі і чекає тільки слушної нагоди, щоб дати драла. Навряд чи Майдан допустить, щоб Яник залишався до осені на «троні»… Та й Путін не потерпить влади Майдану у Києві. Буде війна…

— Я тебе сразу сказал, нахуй бвядь, что на Януковича мне наплевать, хотя им можно было еще какое-то время манипувировать. А что касается войны, то я маво в это верю,— він заводився і переходив на високі інтонації. — Путин просто оттяпает у вас пов-Украины и Крым, бвядь. А вы останетесь сидеть в своем говне, бвядь, и мечтать о Европе. И мои деньги вам не помогут!

Блідий спробував пельмень, але смак його зовсім не вразив, не зважаючи на ціну — 176 доларів за порцію. Настромив на виделку наступний пельмень, покрутив на виделці, роздивляючись з усіх сторін, наче намагався знайти у ньому крупинки золота, випив чарку, запобігливо налиту офіціантом, закусив і вирішив закінчити розмову:

— Отже, згода?

— Седня ночью деньги тебе привезут, прямо на склад, нахуй бвядь, — сердито сказав Азаров, усім видом показавши, що аудієнцію закінчено.