Квітка кохання

2.1.1994 р. ЩОБ НЕ СУДИЛИ – Хай живее, – в цеху горлають,– Справедливий наш закон, Що за гривню всіх садовить, Та нікого – за мільйон! Тож, як хоч, щоб не карали Милі дядечки оті, То кради, щоб вистачало, – Прокурору і судді. 25.9.1992 р. А КАЖУТЬ, ЩО ЛЕДАЧИЙ Наш Грицько в гарячу пору Страх боявсь виходить з двору. А щоб премію ділили – І горили б не спинили. 9.1.1979 р. ВИШНЕВІ ПЕЛЮСТКИ Вишневим садом ніч буя, Все поле вкрите квітами, Немов хустиночка твоя, Зоря всю ніч над вітами. І раптом нічка пропливла Вишневим пелюсточком, Побіг за ним я край села До річки за гайочком. А він сміється у воді І вже на дні купається, Хотів спіймати я його, А він не зупиняється. 12.1.1979 р. ЇЇ ПРИСТРАСТЬ – Ну, звихнулась наша Ліда, Десь знайшла старого діда. – Та вона обніме й песа, Аби був той на колесах. 10.1.1979 р. СТРАШНИЙ ГРИЦЬ Страх сусідці Гриць вселяв, Що за донькою стріляв, Бо уже з дівчаток Гриць З всіх зробив він молодиць. 9.1.1979 р. ВИНУВАТА КАПУСТА Не дорікай даремно Усті, Що дитинча знайшла в капусті. Якщо не віриш ти Устині – Посидь сама у капустині. 9.1.1979 р. БЕЗГОЛОВА ЛЮБОВ Коли її він полюбив, Від щастя голову згубив, А зараз ходить, ніби кляча, Бо затягнулася «удача». 10.1.1979 р. ЗЛОДІЙ І ТІЛО Про те сказати всім хотіла, Що він не злодій. Ліз до тіла. А потім, як його прогнала, За ним всю нічку сумувала. 9.1.1979 р. ЗЛОДІЇ В ЗАКОНІ Їхав піп на «Жигулях» Просто по столиці, А тут їде депутат З тещею з крамниці. І врізались лобом в лоб Ті на перехресті, Й зупинились, як козли На вузенькй стежці. Виліз піп із «Жигулів» Й вимовив журливо: – Бог нам дав, Бог і забрав. І пішов по пиво. Депутат же на це все Гірко подивився: – Як прийшла, так і пішла Й теж перехрестився. – Ну що ж, отче, наливай, Вип’єм за удачу! Ти живий і я живий, Хоч тещі й не бачу. – Та, здається, десь було Й в мене по грамулі. – Коли так, за упокій Випиймо мамулі! Й наливає той попу Повну, ніби тату, А той, звісно, і ковтнув Й чарку – депутату. Депутат чарчину взяв, Став, як архітектор: – А я вип’ю, ви пробачте, Як прийде інспектор. 8.7.1976 р. ІКРОМЕТАННЯ Як ненька джинси не дістала, Галина день «ікру метала»... І стільки ненці наметала, Що та ледь з голоду не впала. 9.1.1979 р. ЩОБ НЕ НАДІРВАВСЯ Позичила кума в куми Два пуди пшениці, І сказала: – Віддам тобі, Як зійдуть суниці. Минув місяць, ось і другий, Кума не приносить, Тоді перша свого сина Посила до Фросі. – Знаєш, де живе хрещена, Ось бери дійницю, І нехай тобі насипле Повненьку пшениці. А хрещена подивилась На хлопця, як варта, Фунтів три в відро сипнула. – Решту – прийдеш завтра. Цілий тиждень по три фунти Кума віддавала, Поки таки першу куму За живе дістала. – Чи ви, кумонько, смієтесь?– Тій терпець урвався... – Що ви, що ви? Я потроху, Щоб… не надірвався. 6.7.1976 р. ЦВЯХИ ЗАМІСТЬ КРІСЕЛ Вийшов хлопець з кінозалу, В очах – дві криниці, Держить картуз позад себе Нижче поясниці. – Що з тобою? – мов на диво Вклалася дівиця. – Весь сеанс сидів на цвяхах, Всі в дірках сідниці. – Тож не будемо, мов в тіні, Тут весь день стояти… – То знімай свої бікіні, Щоб дійти до хати.. 1.7.1976 р. ПОДАРУЙ МЕНІ ЛЮБОВ Я ходжу по ніжність в поле, За красою йду я в гай, В небесах ловлю я волю, А в садках – веселий май. В Сонця силу позичаю, А сміливість у вітрів, То ж ні жодну не минаю, Де б, яку я не зустрів.