Квітка кохання

Брату я на зміну стану Край свій захищать. 5.4.1957 р. ВІТАННЯ Свою тещу «золотеньку» В гості зять чекає, З Восьмим березнем, зі святом Від душі вітає. Живи, мамочко, сто років, Будь завжди щаслива, І брикай ти на всі боки Дужче, як кобила! Щоб тепла було у хаті Стільки, як на Сонці, І не знала, де дівати Бакси та червонці. Хай тобі сміється Місяць, Щоб зірки горіли, Ну, а видні чоловіки Щоб тебе хотіли! Хай тобі радіють люди І ти людям смійся, І хоч раз до нас у гості Приїзди – не бійся. Бо для тебе, мамцю наша, В нас відкриті двері, Отож, будем тобі раді. Света і Валерій. 5.3.1976 р. ВАГІТНИЙ ПРОФЕСОР На екзамені професор У студента запитав, Аби той про породіллю Все, що знає, розказав. – Перше, ноги набрякають, І стає бридкий живіт,- Відповів студент спокійно Й щурить очі став, як кіт. – Ну а в мене, подивися, Не такий хіба живіт? Тож стипендію одержиш, Як рожу двійню… Привіт! 10.10.1976 р. КАЗКОВИЙ КРАЙ – Ми живем в казковім краї,– Дівчинка читає, Потім, ніби ненароком, В матері питає: – Скажи, мамо, як потрібно Все це розуміти? Бо у казці все неправда, Це вже знають й діти. – А якщо те, що читаєш, Ти так добре знаєш, То навіщо ж ти, хитрунко, У мене питаєш? 31.12.1976 р. СТЕЛИТЬСЯ МЕТЕЛИЦЯ Як же я за снігом скучив Й білою берізкою, Так за ними і побіг би, Ніби Вовк за Кізкою. Над нічними ліхтарями Десь гуде метелиця, Ой, як хочеться на щастя В полі десь «розщедриться». 31.12.1976 р. ШУКАЮ ДРУЖИНУ Не дивуйтесь, люди добрі, Не дивуйтесь, друзі, Бо знайти собі дружину – Це як квітку в лузі Серед снігу, в лютий холод, Та ще й в завірюху, Як над лугом вітер виє Й відмерзають вуха. Хочу я таку зустріти – Щоб мене любила, А як прийду напідпитку, То кілком не била. Щоб голубила ночами, Та ж не макогоном, Хай не «Екстрою», не ромом – То хоч самогоном. Хочу, друзі, мати жінку, Щоб завжди кохала, А як десь і заночую... Де був? – не питала. Щоб чекала, та не з іншим, А з дітьми до ранку, І щоб я в житті ніколи Не шукав коханку. Отаку ото дружину Все життя шукаю... Може з вас таку хто знає? Тут же присилайте. Хочу жінку, треба жінка, Бо вже й немаленький, Та й над містом, де живу я, Місяць молоденький – Гіпнозує, трясця, манить, Ніжністю чарує, Розхвилює, розтривожить Й потім геть крокує. О, красунечки, погляньте, Як душа іскриться, Й хто хоч раз прийде до мене – Буде й ще проситься. 4.12.1972 р. НЕВІДОМА Твоє личенько чарівне, Як жасмін весною, Бо на тебе як погляну – Щось стає зі мною. Бо як гляну на те личко, Що зійшло з ікони, То із серця, мов з дзвіниці, Калатають дзвони. А коли ти віддалилась І пірнула в гомін, З мого серця, мов з сирени, Й досі чути стогін. 14.2.1992 р. РОБИ СВОЄ О, ти не жди! Роби своє, І ту… люби, яка дає. А якщо пан краде твоє, То ти не спи – бери своє... Ото і сам ти не дрімай Й панам все тим відповідай, Щоб врешті-решт оті сини Відчули, що і ми пани. 27.1.2005 р. ЯКЩО ЛЮБИТЕ БОРЩ Якщо хочете, щоб мила Балувала вас борщем, То її не забувайте Кожен день кропить «дощем»... Не лінуйтесь цілувати І не бійтесь йти на Ви, Якщо хочете, щоб в Каті Інші хлопці не гули... 22.11.1997 р. СПРАВЕДЛИВИЙ Якщо такий ти справедливий, Чому ж не любиш правди, милий? 7.10.2003 р. ДІДУСЬ І ПЕТРУСЬ Дід повчає свого внука, Як вибрать дружину. Той аж рот роззявив – слуха Й мне в руках пружину. – Так от, хлопче, візьмеш горду – То твоя не буде, А як візьмеш якусь мимру – Файних шукать будеш.