Квітка кохання
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-10-6
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Квітка кохання». Краткое содержание книги:
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Перейти на страницу:
Та онук був хитрий дуже
Й замахав руками:
– А як взяти ту заміжню,
Що живе над нами?
– Чужа жінка посміхатись
Буде так миленько,
Що у тебе болітиме
Кожен день серденько.
А як стане дружиною,
То відразу взнаєш,
І з якою сатаною,
Синку, справу маєш.
Не бери й таку, мій синку,
Що до всіх сміється,
Бо та жінка чоловіку
Не завжди дається.
Бо як з відстані дивитись –
Благородні пави,
Що готовий в ЗАГС відразу,
Щоб той рай не вкрали.
– А тихоню брати можна?
– Можна і тихоню,
Тільки будеш все життя
В неї на припоні.
– То, яку ж тоді, дідуню,
Треба в жінки брати?
– А ти вмієш, – дідусь хитро, –
Прати, прасувати?
– Звісно, вмію, – онук діду, –
Навіть жито жати.
– А як так, то краще, синку,
Живи нежонатим!
23.5.1976 р.
СУЧАСНЕ ТА МИНУЛЕ
Я знаю, що завтрашній день, він – останній.
Та я його жду,
Бо завтра у мене зарплата
І я до коханої йду.
Я знаю: сучасне – в минулім,
Нехай би хоч хто що казав,
Бо в тебе не буде Майбутнього,
Якщо ти Минуле проспав.
Я знаю, що завтрашнього дня може не бути,
Вчорашнього вже нема,
І ти в мене теж остання,
Тож, вип’єм сьогодні вина.
Нехай буде день цей найдовший,
Нехай буде вічно живий,
Тож, випиймо й ще раз повторимо,
Щоб день той завжди з нами жив.
Нема ні минулого, ні майбутнього
Є тільки сьогоднішній день,
Отож, і живіть всі сьогодні,
І славте цей день.
22.6.1997 р.
БРОДЯГА ВІТЕР
Бродяга-вітер преться під спідницю,
Ну що мені, матусенько, робить?
– А що робить? Тут треба подивиться,
Чи нас з тобою зможе прокормить.
1.11.2001 р.
ОТ ТАК СТЕГЕНЦЯ!
Такі стегенця у дівчини…
Оце так гра!..
Що навіть літні чоловіки
Із двору мчать, як дітвора.
Біжу і я аж спотикаюсь,
І що дурний – нічуть не каюсь.
Адже мужик – тоді мужик,
Коли ще тягне… на шашлик.
8.12.2001 р.
ГРИЦЬКО І ЗАВКАДРАМИ
Прийшов Грицько в відділ кадрів,
Став і заглядає,
А професії у нього
Жодної немає.
Подивився завкадрами
На Грицька й сулію:
– А що можеш ти робити?
– Пить горілку вмію!
Скинув свою просмалену
Гриць з себе куфайку,
Й запалив туберкульозну
Він цигарку «Лайку».
Потім ще раз, потім ще раз,
І до того часу,
Поки в Гриця ледь лишилось
У сулії чачи.
Допивав Грицько сулію,
Допалював «Лайку,
І не стямивсь, як у кадрах
З’їв свою куфайку.
Всі засовались на кріслах:
– Це кадр – унікальний…
Може його бригадиром
Візьмемо в Центральний?
– Ну а що ти, славний хлопче,
Вмієш ще робити?
Гриць окинув всіх присутніх:
– Пити, тільки пити.
Поставили перед Грицем
Графин більший зростом:
– З нього був би непоганий
Голова колгоспу.
23.5.1976 р.
ЯЗИК – ВОРОГ
Якщо хочеш, щоб тебе
Поважали вдвоє,
Не винось ти бруд з сім’ї
Й не занось чужого.
8.12.1976 р.
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
– Хто, можливо, в цих частівках
Сам себе впізнає,
То, прошу його високість,
Хай вже вибачає.
14.12.1976 р.
МИРНА ЛЮДИНА
– Я людина з виду мирна,
Як в небі сузір’я,
Та не дай Бог, хто зачепить –
Лишиться без пір’я!
14.12.1976 р.
ЦАП ВІДБУВАЙЛО
– Я панянка, я панянка,
Це моє припущення,
А тому завжди шукаю
Я козла відпущення.
14.12.1976 р.
ЗНАМЕНИТІСТЬ
– Я сьогодні знаменитість,
Всі на мене дивляться,
А як піду до Івана,
То не можу вирваться.
14.12.1976 р.
ЦІЛУВАТЬ СОРОМИТЬСЯ
– Мені Гриць сказать, що любить,
Все чомусь соромиться,
Бо на мене, як погляне,
Ніби з ним щось робиться.
14.12.1976 р.
ДОЗВОЛЬТЕ ПОЗНАЙОМИТИСЬ
Йде дівчина, як калина,
Як вербичка ломиться,
– Ой, дозвольте з вами, пані,
Просто познайомитися.
14.12.1976 р.
Перейти на страницу: