Твори в п'яти томах. Том V
- Автор: Владко Володимир Миколайович
- Серия: Володимир Владко. Твори в п'яти томах #5
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: “Молодь”
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Твори в п'яти томах. Том V». Краткое содержание книги:
В цьому томі подано тільки вибрані оповідання. Всі вони друкуються з деякими змінами та виправленнями.
— Пробачте, містере Грехем… Я ж не знав, що ви агент генерального штабу… Пробачте… ось, прошу… ось папери.
Професор Тарп розгублено опустився в крісло, безпорадно поглядаючи то на Грехема, то на Бінча:
— Як?.. І ви, Грехеме?.. Ви — агент генерального штабу?.. Ні, цього не може бути… Ви ж мій помічник…
Холодний, ввічливий Грехем, новий Грехем, відповів йому:
— Так, я ваш помічник. І разом з тим маю деякі доручення від нашого генерального штабу. Хіба це вам завадило в чомусь, пане професор?
— Який жах, — простогнав Тарп, — який жах… Охасі — агент японської розвідки, він шпигун, він хотів убити мене. Бінч — агент таємної поліції… Грехем — агент генерального штабу… Можна збожеволіти! Мої помічники — агенти. Виходить, ви стежили за кожним моїм кроком?.. Я не витримаю цього… Моя наука… Моя праця!..
Грехем підняв руку.
— Нема чого хвилюватися, пане професор. Все гаразд. Ми оберігали вас від небезпеки. Ось вам доказ — цей мертвий шпигун. Дозвольте провести вас до кабінету. Вам треба трохи відпочити.
— Ні! Це неможливо! Я, старий дурень, базікав, мріяв про свою незалежність, про чисту науку… а праворуч від мене була таємна поліція, ліворуч — генеральний штаб… І ще цей шпигун — японець…
Грехем зсунув брови, незадоволено скрививши обличчя:
— Містере Бінч, будь ласка, проведіть професора до його кабінету. Пан професор надто хвилюється. Викличте лікаря.
— Єсть, містере Грехем, — вигукнув Бінч. — Прошу, пане професор, дайте вашу руку. Отак. Спокійніше!
Професор Тарп повільно йшов, скоряючись енергійним рухам Бінча. Він чув, як Грехем зняв телефонну трубку і сказав:
— Алло! 18-44-63. Так. Восьмий відділ штабу? Так. Кабінет полковника Джонсона? Так. Це я, агент Грехем. Так. Пробачте, що турбую вас. Пане полковник, трапилися несподівані події. Охасі справді був шпигун, він зробив замах на життя…
Далі професор Тарп не чув нічого. Він похитнувся і впав непритомний на руки агента таємної поліції Бінча, що вів його до кабінету.
РАКЕТОПЛАН С-218
Щоранку вона розкидала по небу свій сяючий широкий хвіст, і він, мов велетенська мітла, змітав за собою мерехтливі зірки; хвіст торкався їх — і вони одразу затухали, тьмяніли, зникали в його широкому сяйві.
Люди забули, що таке присмерк. Ледве червона куля сонця ховалася за далеким обрієм, як з другого краю неба вже розквітало загадкове зеленкувате сяйво. Спочатку в зеніті показувалося блискуче зелене ядро: воно більшало, здавалося, щоночі. І люди звикли говорити, згадуючи про щось: “Це було ще тоді, коли Комета була не більша за Місяць”. Або: “Це трапилося тоді, коли диск Комети був не більший за два Місяці”.
Потім від велетенського ядра в усі боки, наче дивна холодна заграва, починало розходитися сяйво; воно тяглося через усе небо і зникало за обрієм. Здавалося, цей фантастичний хвіст оповив усю Землю.
Тепер на небі не було ні Чумацького Шляху, ні зірок та сузір’їв — їх, немов дрібний порох, стерла Комета. Тільки іноді на заході чи сході можна було помітити окремі найяскравіші зірки. Але навіть найбільші з них, що їх раніше, ще кілька років тому, люди звикли бачити блискучими іскрами на чорному небесному оксамиті, тепер видавалися тьмяними, ледве помітними світними цятками.
Астрономи змушені були припинити майже всі небесні спостереження. Втім, ніхто з них і не цікавився тепер колишніми дослідженнями. Увагу всіх притягла до себе Комета — адже від неї залежала доля Землі.
І ніхто тепер не називав уже Комету так, як називали її кілька років тому, — кометою Гріверса. Це не було доказом зневажливого ставлення до імені цього славетного астронома. Зовсім ні. Сам Гріверс жив у невеличкому будинку біля своєї обсерваторії. Разом із своїми численними помічниками він систематично й наполегливо провадив астрономічні спостереження. Людство називало тепер загрозливе небесне тіло просто Кометою. Кожен розумів: якщо мова йде про Комету, то тільки про ту велетенську, яку відкрив американський астроном Гріверс у сузір’ї Скорпіона.
Тоді, в перші дні після відкриття Гріверса, навряд чи хтось з широкої публіки звернув серйозну увагу на повідомлення про це. Хіба мало відкрито нових зірок, нових небесних тіл за останні роки?.. Ще одна комета, ще одне небесне тіло, ще один невідомий космічний мандрівник — що ж тут дивного?
Але слідом за першим повідомленням Гріверс опублікував друге. В ньому відомий астроном серйозно й упевнено розповів про свої дальші спостереження. Він адресував своє повідомлення не вузькому колу спеціалістів-астрономів, а найширшим масам. Ось найголовніше з того, що повідомив Гріверс: