Твори в п'яти томах. Том V
- Автор: Владко Володимир Миколайович
- Серия: Володимир Владко. Твори в п'яти томах #5
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: “Молодь”
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Твори в п'яти томах. Том V». Краткое содержание книги:
В цьому томі подано тільки вибрані оповідання. Всі вони друкуються з деякими змінами та виправленнями.
— Пробачте, вельмишановний пане професор, але… ми просили б вас говорити, так би мовити, трохи популярніше… звісно, для нас усе це той… гм… цілком зрозуміло, але… але, гм… наші читачі, публіка…
Цього було досить, щоб професор Тарп раптом розсердився:
— Читачі? Публіка? — крикнув він. — Мені це байдуже! Час уже всім розуміти наукову мову. Я не можу говорити інакше. Проте… Е, ідіть сюди, Грехеме. Панове, це мій помічник, містер Грехем. Він спробує вам розповісти ясніше. Вважайте, що це говорю я. Грехем, з’ясуйте справу цим, гм, молодим людям.
Він переможно поглянув на репортерів і сів у крісло, витягнувши перед собою ноги. Грехем, сухий чоловік в окулярах, виступив на середину кімнати.
— Панове, — почав він, — я спробую, якщо це мені вдасться. Всі ви, певно, чули про так звані хімічні елементи. Адже найпростіші речовини ми звемо елементами. Ну, наприклад, водень, кисень, залізо тощо. Для кожного з цих елементів є певне місце, передбачене знаменитою періодичною таблицею відомого хіміка Менделєєва. Це з погляду хімії. А з погляду фізики — всі елементи відрізняються електричним зарядом ядра своїх атомів і вагою того ядра…
— Стоп, Грехеме, — вигукнув професор Тарп, — облиште про вагу!
— Пробачте, професоре, — вклонився Грехем. — Зараз я з’ясую. Головне, панове, це електричний заряд. От, припустімо, атомне ядро заліза має електричний заряд 26 умовних одиниць; це властиво тільки залізу. Тільки воно має такий заряд. А вага ядра атома заліза, як це вважалося досі, — 56 умовних одиниць. Але фізика встановила, що є інші атоми з таким самим електричним зарядом ядра 26, але іншою вагою — не 56, а 54 одиниці. Що ж це за елемент? Елемент, що відрізняється від звичайного заліза лише вагою ядра?
— Новий елемент?.. Гм… Запишемо, — промовив один з репортерів.
— Ніяких нових елементів, юначе! — злісно вигукнув професор Тарп. — Ви нічого не розумієте. Мовчіть! Грехеме, я не можу, скажіть їм…
Грехем вів далі так само спокійно, як і раніше:
— Звісно, це не буде новий елемент. Це таке ж залізо, як і звичайне. Його навіть майже не можна відокремити з суміші звичайними нормальними хімічними засобами. Тільки найточніший спектральний аналіз покаже вам наявність такого нового заліза, заліза номер другий. І отакі елементи-близнюки дуже розповсюджені. Ми маємо тепер уже два заліза, два водні, три сірки, цілих сім відмін ртуті, аж одинадцять різних олов. Сподіваюся, панове, це зрозуміло… — Грехем зробив коротеньку насмішливу паузу й додав: — Для ваших читачів, панове?..
Той самий репортер радісно відповів:
— О, безумовно! І все це…
— Все це називається ізотопами! — нетерпляче перебив його професор Тарп. — Адже про це навіть мій кіт Том знає…
— Нові… елементи… називаються… ізотопами, — бубонів репортер, старанно записуючи в блокнот.
— Мовчіть! Не пишіть такого! — знов закричав Тарп. — Нічого подібного! Немає ніяких нових елементів. Ой, я не можу з цими дур… ой, пробачте, я не те хотів сказати… Бінче, з’ясуйте їм. Панове, це мій другий помічник.
Містер Бінч, кремезний чоловік з лисою головою, говорив ще спокійніше, ніж Грехем:
— Панове, професор Тарп просить вас мати на увазі, що ніяких нових елементів немає. Розумієте, немає. Бачите, це ніби близнюки. Вони однієї родини. І цілу таку родину доводиться вміщувати до однієї клітинки таблиці Менделєєва, ущільнюючи, так би мовити, її житлоплощу. Ось чому ми називаємо таких близнюків ізотопами. Бачите, грецькою мовою “ізо” означає “однаковий”, “топос” — означає “місце”. От і все.
Репортери записали останнє слово — і один з них запитав:
— А при чому тут ця сама важка чи мертва вода?..
— Ми припустили, що може існувати така вода, у якій замість звичайного водню є його близнюк, важкий водень з таким самим електричним зарядом атомного ядра, але іншою вагою, вдвоє важчий від звичайного. Хімічна формула такої води не зміниться, але вода буде трохи іншою. Ми знайшли цю воду після довгої і впертої роботи. Вона замерзає при вищій температурі й кипить так само при вищій від звичайної води. І ця вода важча від звичайної, як вам легко зрозуміти.
— А чому ви називаєте цю воду ще й мертвою?..
Бінч розкрив був рота, щоб відповісти, але владний голос професора Тарпа спинив його:
— Стоп! Грехеме, Бінче, прошу негайно за мною, до лабораторії. Досить розмов! У мене виникла цікава думка. Треба її негайно перевірити. А вам, панове репортери, все, що треба, скаже мій третій помічник, містер Охасі.
Тарп вийшов. Грехем і Бінч поспішили за ним. Охасі, маленький стрункий японець, з вузькими очима за великими круглими окулярами, видимо, незадоволений з того, що йому доводиться гаяти час на балачки, поспішав закінчити розмову: