Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу

Вам уже, напевне, спала на думку й така очевидна (і лячна) альтернатива, як ядерна енергетика. Це та тема, про яку більшість американців і багато громадян інших країн навіть чути не хочуть. Таке ставлення пояснюється трьома причинами, окрім суто економічних: страхом перед можливими аваріями; страхом, що паливо для ядерного реактора можна використати для виробництва ядерних бомб; досі не вирішеною проблемою зберігання ядерних відходів.

Пам'ять про атомні бомби, скинуті на Хіросіму та Нагасакі, змушують багатьох людей інстинктивно асоціювати ядерні реактори зі смертю, а не з енергією. Але насправді після 1945 року на ядерних електростанціях трапилося лише два відомих інциденти, в результаті яких дійсно загинули люди: 32 людини загинули відразу й велика, але невідома кількість померла пізніше від радіації в результаті Чорнобильської катастрофи в колишньому Радянському Союзі; не обійшлося без жертв і під час аварії на ядерній станції «Фукусіма» в Японії. Технічна поломка та помилка персоналу призвели до пошкодження ядерного реактора на станції «Трімайл-Айленд» у Сполучених Штатах, але там ніхто не загинув і не отримав травм, а викид радіоактивного матеріалу був мінімальним. Однак психологічний ефект від інциденту на «Трімайл-Айленд» був величезним: він призвів до того, що впродовж багатьох років у США не надійшло заявок на будівництво жодного нового ядерного реактора.

Важлива проблема, пов'язана зі страхом перед ядерною енергетикою, — це проблема утилізації використаного реакторного палива. В ідеалі його мали б зберігати необмежено довго в якомусь віддаленому та геологічно стабільному регіоні, глибоко під землею, щоб уникнути ризику витоку ядерних відходів в результаті землетрусів чи проникнення води. Найкращим кандидатом на таку роль є об'єкт у штаті Невада, який начебто відповідає фізичним вимогам. Та оскільки бути абсолютно впевненим у його безпечності неможливо, громадянам зазначеного штату, що виступили проти цієї пропозиції, вдалося її заблокувати. Відтак США й досі не мають об'єкта для зберігання ядерних відходів.

Таким чином, ядерне паливо, подібно до вітряків, які вбивають птахів і кажанів, не позбавлене недоліків. Та навіть без цих недоліків воно не змогло б задовольнити всі наші енергетичні потреби, скажімо, ядерний реактор не можна використати в ролі рушія автомобілів і літаків. Наші спогади про Хіросіму та Нагасакі, підкріплені знаннями про аварії на «Трімайл-Айленді», в Чорнобилі та на «Фукусімі», паралізували мислення більшості американців та інших народів в напрямку виробництва ядерної енергії. І перед нами знову постає запитання: які небезпеки приховує в собі ядерна енергія і з якими небезпеками пов'язані альтернативні види палива? Франція багато десятиліть задовольняла майже всі свої енергетичні потреби за допомогою ядерної енергетики без жодної аварії. Навряд чи такі аварії були, але Франція просто замовчувала їх: як показує досвід Чорнобиля, викид в атмосферу радіації з пошкодженого реактора легко виявляється сусідніми країнами. Південна Корея, Тайвань, Фінляндія та багато інших країн також виробляють значну частину електроенергії за допомогою ядерних реакторів, але донині в них не трапилося жодного істотного інциденту. Тож давайте зіставимо свій страх перед можливістю аварії на ядерному реакторі з реальністю мільйонів смертей, які спричиняються щороку забрудненням повітря в результаті спалення викопних видів палива, та величезною шкодою цього забруднення для глобального клімату.

Для Сполучених Штатів розв'язання цих дилем потребуватиме реалізації двох заходів. Перший — це зниження енергоспоживання з розрахунку на одну людину в США: наш показник удвічі вищий, ніж у Європі, хоча європейці мають вищий рівень життя, ніж американці. Один із чинників, які цьому сприяють, — це відмінність між урядовою політикою в Європі та США щодо купівлі автомобілів. Європейців усіляко відохочують від придбання багатолітражних автівок із великими витратами пального, наприклад, у деяких європейських країнах податок на купівлю такої машини дорівнює її вартості. До того ж уряди європейських країн встановлюють високі податки на бензин: на сьогодні його вартість сягнула 9 доларів за галон, що стимулює придбання економічних автомобілів. Податкову політику США теж варто змінити на таку, яка відохочувала б американців від придбання автомобілів — пожирачів пального.

Окрім загального зниження споживання енергії, другим компонентом розв'язання енергетичної дилеми у США має стати отримання енергії із джерел, альтернативних викопному паливу, тобто від вітру, сонця, припливів та відпливів, геотермальних джерел і, можливо, ядерного палива. Після нафтової кризи 1973 року уряд Сполучених Штатів запропонував субсидії розробникам альтернативних методів виробництва енергії, й американські компанії використали ці субсидії на створення ефективних вітряків-генераторів. На жаль, на початку 1980-х уряд США припинив виплату субсидій на альтернативну енергетику, і американський ринок вітрових генераторів вітчизняного виробництва стрімко занепав. Натомість Данія, Німеччина, Іспанія та інші європейські країни удосконалили конструкцію наших вітряків і тепер використовують їх для задоволення власних потреб в електроенергії. Не відставав у цьому відношенні й Китай: там побудували довгі мережі для передачі електроенергії з вітряків-електрогенераторів у західному Китаї до густонаселених районів східного Китаю; в Сполучених Штатах таких мереж для передачі електроенергії на великі відстані не існує.