Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
- Автор: Седлачек Томаш
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-244-4
- Переводчик: Тетяна Окопна
- Жанр: Экономика
Электронная книга - «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи». Краткое содержание книги:
Автор — чеський економіст, радник президента Вацлава Гавела у 2001-2003 роках — у своєму дослідженні сміливо виходить за межі економіки та поєднує її з історією, філософією, психологією та давніми міфами.
ISBN 978-617-679-244-4
Томаш Седлачек © текст, 2012
Тетяна Окопна © переклад, 2017
Іван Міклош © передмова, 2017
Дмитро Подолянчук © дизайн обкладинки, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
Уже тільки саме прізвище Сміт ніби зобов’язує однойменного економіста до ролі першого татуся-економіста наукового часу, який спустив на землю давніші високі думки й помістив економічні пошуки в більш-менші сталі рамки. «Smith» з англійської перекладається
як «коваль», а зі старозавітного івриту «коваль» — Каїн. І навпаки, Авель на івриті означає «легенький вітерець, дихання» чи також «марність». Тобто коваль і землероб Каїн убиває кочового «вітряного» пастуха. Адам на івриті не означає ще чогось, окрім як імені першої людини, Адама (Адам з івриту — «людина»). Адам Сміт, людина-коваль, — так мимоволі його ім’я поєднує в своїй етимології виняткову комбінацію значень[689].
Однак історія зі Смітом як ковалем класичної егоїстичної економіки, що ґрунтується на максимізації індивідуальної корисності, все ж дещо складніша. Пересічного споживача історії економічної думки обов’язково шокує, наприклад, одразу ж перше речення з першої книги Сміта «Теорія моральних вчинків»: «І хоч прийнято вважати людину всіляко егоїстичною, та очевидно їй все ж таки притаманні певні принципи, які змушують її цікавитися долями інших людей, щастя яких для неї — обов’язкове, навіть якщо це не приносить нічого більше, окрім радості з того, що людина є свідком чужого щастя»[690].
Реальність же насправді така, що Сміт ніколи не говорив того, що йому приписує Лікок (а з ним і популярна історична підсвідомість). Навпаки: Сміт точно в дусі теорії Мілана Кундери закарбувався з історії економіки завдяки принципу, який він сам не винайшов, не популяризував його й загалом усіляко від нього дистанціювався. Схожа доля чекала й на другий важливий його внесок — спеціалізацію.
Як ми вже з вами бачили, ще старі греки детально досліджували спеціалізацію, чи навіть можна сказати, що Ксенофонт приділив їй більше уваги і навіть розумівся на ній ще глибше, ніж Адам Сміт.
Від багатьох коментаторів Адам Сміт не дочекався надто хороших слів. Шумпетер, один із найбільших авторитетів у галузі історії економічної думки, пише, наприклад: «Жодна інша жінка, окрім матері, ніколи не відігравала особливої ролі в його житті: у цьому питанні, так само як і в багатьох інших, чари й пристрасті життя були для нього всього лише літературою»[691]. Історик Норман Дейвіс називає його «абсолютно бездумним професором» і нагадує, що Сміт став «одним із курйозів Единбурга, де він блукав вулицями в повному трансі, напівроздягнений, увесь тремтів і гарячково сперечався сам зі собою дивним голосом... Будучи не здатним до подружнього життя, він постійно жив зі своєю матір’ю. Уже сама думка, що цей неймовірно хаотичний чоловік свого часу привніс інтелектуальний порядок у щоденну діяльність, безсумнівно, має свій шарм»[692].
Багатство versus етика
Усі непорозуміння починаються з того, що Сміт залишив після себе двозначний (і багато в чому суперечливий) спадок, який сьогодні дуже часто усікають до його найвідомішої книги «Багатство народів» (1776 р.). Проте ще сімома роками раніше він видав інший твір, «Теорію моральних вчинків», при цьому, на перший погляд, ці книги не мають між собою взагалі нічого спільного. Книга «Багатство народів» започаткувала економіку як наукову дисципліну загалом, тоді як у «Теорії моральних вчинків» Сміта цікавить передусім етика, а від класичних економічних концептів на кшталт невидимої руки ринку він різко дистанціюється. «Ймовірно, що Сміт сам вважав [«Теорію моральних почуттів»] вищою, ніж “Багатства народів”»[693]. Як ми вже могли переконатися, ще в першому ж реченні своєї 400-сторінкової книги він однозначно відгороджується від будь-яких спроб звести всю людську поведінку до (більше чи менше прихованого) егоїзму[694].
У кого Сміт асоціюється лише з невидимою рукою ринку, запросто міг би вважати його продовжувачем традицій гедоністів, які основну ставку робили на розум, розрахунок та користь. Однак це було б великою помилкою. Нагадаймо собі, що гедоністи вбачали смисл всієї земної діяльності саме в корисності. Якщо й доводилося відмовлятися від якоїсь втіхи чи прийняти біль, то лише заради більшої «утіліті» (чи меншого зла), яке з цього виплине. Хороший наш учинок чи поганий — це взагалі немає власної інгерентної цінності; дія оцінюється з погляду її впливу на утіліті, на корисність. Окрім корисності, яку принесе той чи інший вчинок, у нього немає іншої цінності. Добро — це не ціль нашої поведінки, воно — лиш засіб до вигоди. Ця система передувала утилітаризму й стала основою сучасного економічного віровчення.
689
На схожі ігри з іменами натрапляємо у давніх і сучасних історіях відносно часто. Особливо на імені акцентували в Біблії. Один зі сюжетів з фільму «Матриця» описує схожу гру слів. Головного героя звати Нео (анаграм до слова One, тобто натяк на Месію, тим більше що «neo» в грецькій мові означає «новий»). В ілюзорній Матриці того ж самого персонажа звати Томас Андерсон. Прізвище Андерсон — дуже поширене (у США — дев’яте найпопулярніше), тому це повний контраст до оригінального й нового імені Нео. Андерсон походить від сполучення Andrew’s son. Andrew у перекладі з грецької означає те саме, що на івриті Адам, тобто людина. Тож Андерсон означає «Син людини» — назву, якою часто сам себе називав Христос. А якщо вже ми зупинилися на «Матриці», то пригадаймо, що основним ворогом Нео був не хто інший, ніж (агент) Сміт.
690
Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments. Liberty Funds, 1982.
691
Schumpeter. History of Economic Analysis, 177.
692
Davies. Europe: A History, 623.
693
Raphael. The Impartial Spectator, 1.
694
Див. Kerkhof. A Fatal Attraction? Smith’s, Theory of Moral Sentiments’ and Mandeville’s, Fable’, 14. Див.: Hurtado-Prieto. Adam Smith and the Mandevillean Heritage: The Mercantilist Foundations of «Dr. Mandeville’s Licentious System».