Українська література 17 століття

О ПРЕСЛАВНОЙ ПОБІДІ НАД ТУРКАМИ И ТАТАРАМИ, БЬІВШОЙ НА ГОРІ

Егда же болшіи сильї его царского пресвітлаго величест-ва, при боярину и воєводі князю Григорию Григоріевнчу Ро-модановскому, и многіи полки Войска Запорозкого, при гет-ману Іоанну Самойловичу, сь богом данною ему благонрав-ною отраслію, Семеоном °, у Дніпра сиійдошася, абіе вси купно, силою кріпкаго вь бранех господа вьоружившеся, пойдоша іюля 31-го сь поля Бужинскаго61 кь Чигирину на одсіч своих, сь всіми обозами просто вь очи непріятелеві, ополчившемуся окрест Чигирина.

О сем усльїшавши вейзір турецкій, аще вь болшом еще страсі и ужасі оста, но, аки вь дерзновеніи сьій, понудися семнадесят башей сь многими бісурмянскими силами, и хана кримскаго сь всіми ордами, и янчарскую піхоту послати про-тиву войск православних, усилуя проходи путньїя запяти им, и убо на тісньїх містах и переправах нужннх заступивше, всячески от всіх стран на обозьі государевьі москов-скіи и козацкіи непріятели налігаху и немальїя перепони содіваху.

Православное же войско, мужественно вь храбрости воинской подвизающеся, нарочитий отпор иепріятелем на всі страньї даваху, вь всяком дерзновеніи всі праволучно идуще противу бесурмяном на Гору, от Черкас6 до ріки чиги-ринской Тясмина63 лежащую, кь вивозу, зовомого Кувічин-скому64. Непріятелі же, войсками своими Гору ту окрьівше н всі удобньш восходьі на шо янчарами сь многою огненною стрельбою засадивше, отнюдь восхода христіанским воем возбраняху. Чего ради Гора та, от миожества непріятелей, от вьісотьі и труднаго восхода своего, аки нікій страшний облак сь огненним дождем и лютими громьі стрілянія бісур-мянскаго над православними вои висяше, даже под нею вои царского величества принудишася премедліти день и дві но-щи, вь всяком труді и тіснотах.

Но зде десница господня сотвори силу! Зде множеством славьі своея сотре бог сопротивньїх! Егда силою креста господа, силнаго вь бранех, православній, вьоружившеся,

.иігуста 3-го числа, вь день субботній, изрядні же чинньїм унравленіем благоразумнаго вожда Войск Запорозких всі полки двигнушася, храбріи вои предваряюще, обозьі же им иослідующе, просто на Гору тщахуся и вь всяком дерзно-ііеніи и мужестві сердца на обозьі и войска бісурманскіи наступаху, тогда лук силньїх изнеможе, а немощній препоя-сашася силою. Ибо предстателством пресвятьія богородицьі пепостьідньїя христіанскія надеждьі ходотайством преподобних отець печерских и всіх святих пособіем купно же и явленіем преподобнаго отца Сергія, игумена радонежскаго65, великаго чудотворна, и щастем и молитвами благовірнаго государя нашего царя и великаго князя Феодора Алексіеви-ча, всея Великія, и Малня, и Більш Россіи самодержца, вне-заапу лютому оному супостату одоліша православній вои, и отнюдь прегордаго того кгакгана премогоша.