Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
Но не суть кончина. Жестосердніи бо бісурмане, по толи-ком паденіи своем, еще седм дній над Дніпром премедліша, ополчающеся окрест обозов воинств христіанских, страшними стрілянми зь многих и великих армат день и нош, настоя-ху и, шанци своя по различннм містом заводяще, всякій промисли на одолініе творяху.
Сили же царского величества и войска запороскіи храбро и мужественно стояху против бісурманов и многое множество, на всяк день и час исходяще зь обозов, побиваху и неизре-ченньїя пакости воинскими промисли и храбростію своєю содіваху нечестивим, ових убивающе, ових уязвляюще, ових живих восхищающе, яко, превеликих ради налог и смертоносних тіснот, нужда бяше нечестивим вь силах своих ослабіти и изнемогти.
На конец, видяще бісурмане, яко уже отнюдь невозмож-но стерпіти силния храбрости и кріпкаго мужества воев христіанских, понудишася от превеликаго страха, не яко воини, вь началі показавшійся, но уже яко татіе вь нощи тайно отбігти воспят (зь девятого на десять, на двадесятий день августа) на вічний студ свой и всенародное поношеніе. И едва вь третей части сил своих бісурманских, и то сь великою нуждою своєю вьсвояси увойти возмогоша.
Но сили его царского пресвітлого величества и войска за-порозскіи вь цілости по домах розийдошася, благодаряще бога [...]
Фрагменти
О НАЧАЛІ ВОЙНИ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Початок і причина войни Хмельницького єст єдино од ля-хов на православіє гоненіє і козаком отягощеніє.
Тогда бо оних, не хотячи, чого не звикли були, панщини робити, на службу замковую обернено, которих з листами і в городі до хандоження коней старостове держали, в дворах груби, то єст печі, палити, псов хандожити, двори замітати і до інших незносних діл приставляли.
Знову зась которії зоставали козаками реєстровими, а над оними полковникове — шляхта, панове — од гетьмана коронного насиланнії, були, которії б, об їх вольності бинамній не дбаючи, але, яко могучи, оних смиряли, легце поважаючи. Плату, которая постановлена була на козаки од короля його милості і Речі Посполитої по золотих тридцять на рок, тоє на себе одбирали, з сотниками ділячися, бо сотников не козаки обирали і настановляли, але полковники, кого хотіли, з своєї руки, жеби оним зичливими були.
Также полковникове козаков до всякої домової незвичайної роботи пристановляли. В поля зась пойшовши, любо який козак достане у татар коня доброго, того одоймуть. З Запорожжя през поля дикії з рарогом, яструбом, орлом альбо з хортом козака бідного шлють в городи, кому подарок шлючи, якому панові, не жалуючи козака, хочай би згинув, як не трудно од татар.
Знову зась, хочай би якого язика татарського поймали козаки, то з язиком татарським, на кого ласкав полковник, якого жовніра свойого висилаєт до гетьмана коронного, а козацькую одвагу потлумляєт.
В городах зась од жидов тая була кривда, же невольно козакові в дому своєм жадного напитку на потребу свою держати, не тілько меду, горілки, пива, але і браги.
Которії зась на рибу хожували козаки за пороги, то на Кодаку на комісара рибу десятую одбирали.
А полковникам особливо треба дати, і сотникам, і аса-улові, і писареві. Аж до великого убозтва козацтво прийшло. .
А больше шести тисячей не повинно козаков бути. Хочай і син козацький, тую ж панщину мусив робити і плату давати.
Тоє над козаками було.
Над поспольством зась, любо во всем жили обфіто в збо-жах, в бидлах, в пасіках, але, однак, чого не звикла була Україна терпіти, вимисли великії були од старостов і од на-місников і жидов. Бо самі державці на Україні не мешкали, тілько уряд держали, і так о кривдах людей посполитих мало знали, альбо, любо і знали, только засліплені будучи подар-ками од старост і жидов-арандарей, же того не могли узнати, же їх салом по їх же шкурі і мажуть: з їх подданих видравши, онім дарують, що і самому пану вольно би узяти у свойого подданого, і не так би жалував подданий його. А то леда шев-люга, леда жид богатиться, по кілька цукгов коней справ-ляєт, вимишляючи чинші великії, поволовщини, дуди, осип, мірочки сухії, з жорнов плату і інноє, однімання фольварков.