П'ята Саллі
- Автор: Киз Дэниел
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-3911-1, 978-617-12-4142-8, 978-617-12-4143-5
- Переводчик: Володимир Куч
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «П'ята Саллі». Краткое содержание книги:
Люди оберталися в наш бік, але я порадила не звертати на це увагу. Яке їм діло? Вони, мабуть, думали, що Саллі божевільна.
Вона почувалася дещо пригніченою і я спробувала її розізлити.
– Інколи мені здається, що тобі подобається почуватися в депресії.
– І що це мало б означати?
— Ну, ти журишся частіше, ніж будь-хто, кого я знаю. Мабуть, тобі це приносить задоволення.
— Це ідіотизм.
— Ану не починай називати мене ідіоткою. Гиркатимешся зі мною, і я відмовлюся об’єднуватися.
— Чому ти думаєш, що я хочу з тобою об’єднуватися?
— Тому що ти втратиш більше, ніж я. — Вона не відповіла, тож я відчула, що на правильному шляху. — Я несправжня, — сказала я, — тож смерть чи безумство мене не турбують. Ти — з іншого боку…
— Ти, як завжди, брешеш, Деррі. Ти завжди хотіла бути справжньою, і це твій шанс. Я намагалася накласти на себе руки як мінімум п’ять разів, наскільки я пам’ятаю, а ви з Беллою зупиняли мене. Тому не вдавай із себе blasé.
— Що означає blasé?
— Французькою це…
— Я так і думала.
— Це означає втомлений та знуджений від приваб життя.
— Добре, ти маєш рацію. Від життя мені ніколи не було нудно.
— А мені нудно.
— Думаю, це ще одна причина, чому Роджер думає, що злиття для нас потрібне. Розумієш, я подарую тобі любов до життя та безтурботність, а ти мене приборкаєш.
Якийсь хлопець роздавав листівки масажного салону. Я простягнула руку за одною — просто заради сміху — але вона забрала її. Зануда! Певний час ми йшли мовчки, а тоді вона промовила:
— То які в тебе плани на вечір?
— Підчепимо якихось хлопців та влаштуємо подвійне побачення.
— Та ну тебе, Деррі. Досить жартів.
— Це було б весело.
— Спочатку весело. А тоді виникне проблема і Сама-Знаєш-Хто влаштує сама-знаєш-що.
Саллі, як завжди, мала рацію, але я не поспішала поступатися.
— Хвилинку. Я знаю, з ким ми б могли влаштувати таке побачення, і вони б зрозуміли нас і не виникло б жодних проблем.
Саллі зупинилася, бо ця ідея сяйнула їй у ту саму мить, що й мені.
— Це було б щось, — сказала вона. — Вони отетеріють.
— Вперед. Подзвони Тодду, а я — Еліоту, і ми з ними зустрінемось.
— Це не спрацює, — сказала вона.
— Агов, ну ж бо, — сказала я. — Одна остання гулянка. Весело проведемо час.
— Це божевілля… але згода. Краще я зателефоную Тоддові, скажу, що мені самотньо та сумно, і я хочу вийти погуляти, й додам, що приведу подругу для побачення наосліп для Еліота.
— Йой, — сказала я. — Вражає. Та не будемо планувати, що робити. Будемо діяти за ситуацією, або — як те слово? — імп… імп…
– Імпровізація. Це мені добре вдається.
— Будемо імпровізувати весь вечір. Але як ти поясниш їм плече?
Вона вже й забула про це.
— Скажу правду, звісно.
— Забудь, — сказала я. — Залиш пояснення мені. Я зімпровізую таке пояснення, що комар носа не підточить. Просто влаштуй так, щоб Тодд із Еліотом підійшли до «La Petite Maison».
Вона зателефонувала в «Шлях із жовтої цегли» і сказала Тоддові, що весь вечір наодинці, й спитала, чи не хочуть вони з Еліотом сходити на подвійне побачення після того, як зачиниться ресторан. Він перепитав Еліота.
— Він хоче знати, яка вона.
— Дуже схожа на мене, — підхопила я.
— Тобто, вона виглядає дуже схожою на мене, — додала Саллі.
(Боже, вона така прихильниця правди.)
Тодд сказав, що Еліоту підходить, і вони зустрінуться з нами в La Petite Maison о першій ночі.
Наразі була лише десята, тож Саллі запропонувала сходити в кіно, щоб згаяти час. Вона хотіла подивитись якийсь класичний фільм про великий голод в Індії від режисера «Пісні дороги»[105]. Я хотіла піти на повторний показ «Ніч в опері»[106] з братами Марксами. Ми кинули монетку й вона виграла. Я з огидою спостерігала, як голодують люди в Індії, дивилася на всіх тих мух, на болячки та моління, в той же час коли перед тим набила пузо китайською їжею. Тому я заснула та дала їй дивитися фільм наодинці.
105
Pather Panchali (1955) — фільм індійського режисера Сатьяджіта Рея (1921−1992), завдяки якому про індійське кіно дізналися у всьому світі. Саллі, мабуть, хоче переглянути фільм «Віддалений грім» (1973).
106
A Night at the Opera (1935) — музична кінокомедія, режисер Сем Вуд.