Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Психология » ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:

Легендарний американський психолог Філіп Зімбардо через майже 40 років повертається до знаменитого Стенфордського в'язничного експерименту, який відбувався під його керівництвом влітку 1971 року. У книжці докладно викладено перебіг експерименту, долучено розлогі уривки із щоденника психолога й учасників, матеріали інтерв’ю, аудіо- та відеозаписів. Професор Зімбардо проводить паралелі з іншими подібними експериментами, а також моторошними прикладами «ефекту Люцифера» у реальному житті: насильством у державних інституціях, геноцидами, етнічними чистками, порушеннями прав людини. Він також робить огляд впливу Стенфордського експерименту на суспільні науки, зміни у законодавстві, мистецтво, а найголовніше — на розуміння природи людської жорсткості загалом, банальності зла, але водночас і банальності героїзму.
1 ... 86 87 88 89 90 91 92 93 94 ... 287
Перейти на страницу:

Цікаво, чи змусить це його проявити позитивні наслідки такої саморефлексії на наступному слуханні комісії у четвер. Чи проявить він більше уваги й милосердя до нової групи в’язнів, що проситимуть про дострокове звільнення? Чи все ж роль змінить людину?

ЧЕТВЕРГОВЕ СЛУХАННЯ КОМІСІЇ З ДОСТРОКОВОГО ЗВІЛЬНЕННЯ

Наступного дня ще четверо в’язнів постали перед повторним засіданням комісії. Усі члени, окрім Карло, були новачками. Крейґа Гейні, що поїхав у Філадельфію через невідкладні сімейні справи, замінила соціальна психологиня Кристина Маслач. Вона тихенько спостерігала за процедурою майже без явних втручань — принаймні цього разу. Секретарка і два аспіранти становили решту комісії з п’яти членів. Крім того, через наполегливі прохання охоронців додатково розглядатимуться різноманітні дисциплінарні заходи щодо серйозних порушників порядку. Курт Бенкс залишається приставом. Начальник Дейвид Джаффе також присутній, щоб наглядати і коментувати у разі потреби. Я знову спостерігаю крізь тоноване вікно і записую засідання для подальшого аналізу за допомогою магнітофону Атрех. Ще одне нововведення: на відміну від учорашнього дня, ми не садимо в’язнів за один стіл з комісією, а примощуємо їх на окремому високому стільці, мовби на п’єдесталі, — так за ними зручніше спостерігати, як під час допитів у слідчих.

ГОЛОДУВАННЯ НЕ СПРАЦЮВАЛО

Перший у списку — нещодавно прибулий ув’язнений 416, який досі голодує. Курт Бенкс зачитує дисциплінарні звинувачення, подані декількома охоронцями. Арнетт особливо розлючений на 416-го. Він й інші охоронці не впевнені, що з ним робити: «Так недовго тут, а вже абсолютно непіддатливий, порушує наш порядок і режим».

В’язень одразу погоджується і не оскаржуватиме звинувачення. Наполягає, що почне їсти те, що подають у в’язниці, лише після призначення юридичного представника. Прескотт прискіпується до його ультиматуму щодо «юридичної допомоги», вимагає роз’яснення.

Ув’язнений 416 відповідає якось дивно: «Я у в’язниці з сумнівною практичною метою, бо підписав угоду, підписувати яку не маю юридичного права через свій вік». Іншими словами, ми або повинні викликати адвоката, який візьметься за його справу і виклопоче звільнення, або ув’язнений й далі голодуватиме, доки не захворіє. І тоді, він пояснює, адміністрація в’язниці змушена буде звільнити його.

Цей кістлявий молодик поводиться перед комісією так само, як і перед охоронцями: вважає себе розумним, незалежним і вольовим. Проте його обґрунтування незаконності ув’язнення — ніби він не досягнув потрібного для підписання угоди віку, даючи інформовану згоду на участь у дослідженні, — з погляду права і обставин, видається дивним для особи, що діяла, керуючись ідеологічними принципами. Попри змарнілий і скуйовджений вигляд, щось у поведінці 416-го не викликає симпатії у співрозмовників — чи то охоронців, чи то інших ув’язнених або членів комісії. Він більше схожий на вуличного безхатька, який викликає у перехожих радше відчуття провини, ніж співчуття.

Коли Прескотт запитує в’язня 416, за що його посадили, той відповідає: «Звинувачення немає, мені його не висунули. Поліція Пало-Альто мене не заарештовувала».

Прескотт розлючено запитує, чи не помилково часом його ув’язнили. «Я був у списку запасних, я...» — Прескотт тепер просто закипає від люті й збентеження. Я усвідомлюю, що не поінформував його про те, як номер 416 відрізняється від інших, що він — нещодавно прибулий «запасний гравець».

«Ти що, на філософа вчишся? — Карло повільно закурює і, певно, задумує нову лінію натиску. — Ти тут філософію розводиш, як тільки з’явився».

Коли один із секретарів сьогоднішньої комісії пропонує спортивні тренування як вид дисциплінарних заходів, а 416-й скаржиться, що його й так змушують занадто багато тренуватися, Прескотт коротко кидає: «Він виглядає сильним, думаю, тренування — ідеальний варіант». Він оглядається на Курта і Джаффе, щоб вони записали це до плану дій.

1 ... 86 87 88 89 90 91 92 93 94 ... 287
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)