Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки
- Автор: Васильченко В’ячеслав
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: ПВД «Твердиня»
- ISBN: 978-617-517- І25-7
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки». Краткое содержание книги:
Варіант № 3. „Напад вовкулаки“. Цей „клієнт“ — економне упакування „два в одному“. Він тобі й чоловік, він тобі й вовк. Щойно красенем писаним був, дивишся, а вже й на звіра лютого перекинувся. На користь цієї (найбезглуздішої) версії говорять вовчі укуси й час загибелі жінки. Практично — відразу після півночі. А це — якраз і є „час вовкулаків“. Та й усякої іншої нечисті. Плюс — статевий контакт. На цю роль наш перевертень підходить якнайкраще. Покохався, а тут — і північ, час перетворення. Що вдієш? Хочеш чи не хочеш, а від вовчої шуби й іклів не відкараскатися. Та й жертва під боком. Ну й „поживився“, не знехтував…
Тепер — сексуальний контакт. На зґвалтування не схоже. Ніяких слідів насильства. Значить, за взаємною згодою. Якби зустрічалася з коханцем, той обов'язково б вивів. Точно б не залишив саму… Але навіщо це лісове рандеву? Та ще й уночі. Та ще й опівночі. При Ольжиних грошах можна спокійнісінько знайти затишнішу місцину. Готелів зараз — греблю гати. Чи не хотіла світитися в готелі? Тоді можна найняти квартиру на добу. Цими послугами Інтернет теж заповнений. А може, захотілося на природу? Не виключено. Але чому вночі? Щоб здійснити вбивство! Ліс і ніч — найкращі декорації для такого спектаклю. Значить, у лісі опинилася невипадково. І вбивство сплановане. А якщо цей палкий коханець і вбив її? Зацькував вовком. Теж можливо. Але навіщо? Присутність вовка в цій картині явно її псує. Веде від логічних припущень у світ якихось химер. Містики. Так. Це якщо йти від банального вбивства. Якщо хотіли тільки вбити. А якщо це — помста? І вовк — ключовий символ? Вказівка на щось. І машина вовками обмальована. Може, тут десь прихована відгадка, чому вовк? А якщо це — вбивство „за особливою формою“? Якийсь невідомий ритуал А що? Непогано. Ритуал — надійна фішка для вбивства… І для його пояснення…»
Роздуми перервав дзвінок мобільного. На дисплеї прочитав «Бондаренко».
— Я там тобі інформаційку про родину Довганя скинув електронкою, — випалив без зайвих люб’язностей. — Працюй. — І відключився.
Не встиг навіть подякувати. Одразу ж зайшов до Інтернету й «розірвав» конверт електронного листа. Побачив прикріплений файл. Відкривши, почав читати:
«Ольга Володимирівна Довгань, 27 років. Дівоче прізвище Вовчанська. Народилася в місті Калинівка Вінницької області. Закінчила Київську муніципальну академію естрадного та циркового мистецтв ім. А. Й. Утьосова (факультет естрадного мистецтва, кафедра сучасної хореографії). Заміжня майже чотири роки. Чоловік — Борис Дмитрович Довгань. Банкір.
У минулому — танцівниця. Працювала в колективі „Руді Фурії“. Нині — власниця мережі танцювальних шкіл „Феєрія“. Бізнес розвивався успішно. Батьки справно віддавали свої кревні за граційні па ненаглядних нащадків. Жила разом з чоловіком у с. Гореничі неподалік Києва, у триповерховому особняку. Життя вдалося й пливло-пропливало „собі на втіху“. Вийшовши заміж, опинилася в Бога за пазухою. З рядової танцівниці перетворилася на респектабельну бізнесвумен. І все це, звичайно ж, — завдяки вдалому шлюбу з багатою і впливовою людиною. Цей фінансовий геній володіє „BDD-Банком“. У минулому він — головний економіст на заводі „Арсенал“. У дев’яності разом з Павлом Боярчуком, колишнім заступником міністра фінансів Радянської України, і Михайлом Яценком, одним з комсомольських ватажків республіканського масштабу, Довгань створює „J&В&D-Банк“. „Контора“ починає набирати обертів. Через кілька років Боярчук і Яценко зненацька продають свою частину Довганю. Хоча, якщо вірити такому надійному джерелу, як плітки, Довгань серйозно натиснув на своїх компаньйонів. Причому зробив це за допомогою відомого злочинного угруповання Киселя. Пізніше подейкували, що Боярчук виїхав за кордон. Чи то до Італії, чи Іспанії. Але сліди загубилися. Яценко начебто теж десь розтанув у закордонних світах. Сам же Довгань перейменував банк і почав заправляти в ньому „за своїм образом і подобою“. Адже став одноосібним власником. Фактично богом. Банк добре тримається на плаву. І справи Довганя, зрозуміло, йдуть вдало.
Ольга — третя дружина банкіра. Перша — директор двадцять другої школи. Кілька років тому померла. Вони познайомилися на якійсь дискотеці. Пам'ятаєш, у вісімдесяті роки модними були зустрічі студентів різних вузів (тих, де багато дівчат, з тими, де багато хлопців). От і зустрілися дві самотності — майбутній економіст і майбутня вчителька. Але прожили недовго. Довгань залишив її заради молодшої, Надії. Ця — теж економіст. Мешкає на вулиці Саксаганського, сім, квартира дев'ять. Домашній телефон 233-22-22. Син Дмитро, двадцять років. Навчається в Лондоні на фінансиста. Друга дружина з сином перебувають на повному банкіровому забезпеченні.