Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна

Виявилося, що ні жоден з екіпажів, ні будь-хто з офіційних суддів насправді не мали жодних сумнівів щодо результату. Вони просто мали проблему з тим, щоб дістатися до гучномовця крізь натовп людей на мосту. Більшість глядачів не зрозуміли, що міст перетинав лиман під невеликим кутом. Фінішна лінія, з іншого боку, проходила прямо по воді, майже перетинаючи міст на боці доріжки Каліфорнії, але перетинаючи бік Вашингтона на кілька метрів не доходячи до мосту. Ніс човна Каліфорнії дійсно пройшов під мостом першим, але на той момент перші два метри човна Вашингтона були вже за фінішною смугою. Коли Ульбріксон повернувся до готелю того вечора, він накидав у бортовий журнал простий коментар: «Оце так день».

Поїздка на потязі додому була тріумфальною. Прикрі почуття довгої осені і зими були забуті, всі вийшли переможцями. Том Боллес був упевненим, що тепер він мав екіпаж першокурсників, принаймні, нарівні з минулим роком. Юніорська університетська команда утвердила своє положення, принаймні, зараз. Другокурсники були чемпіонами серед університетських команд Тихоокеанського узбережжя. Разом вони змели Каліфорнію з її рідної води. Тепер усе здавалося можливим.

Наступного дня після перегонів вони були головною новиною в Сіетлі. Заголовок на першій шпальті «Сіетл Таймс» трубив: «Екіпажі «Ескімосів» провели тотальну чистку». 18 квітня місто проводило свою версію урочистого параду на честь веслувальних екіпажів, а також команди дівчат із плавання, які щойно повернулися з Чикаго із купою медалей і шістьма національними рекордами, і Джека Медіки, суперзіркового плавця, який сам щойно повернувся з перемогами на Сході. 80 членів маршируючого оркестру «Ескімосів» повели процесію вгору по Другій Авеню і Пайк Стріт, коли конфетті та шматочки серпантинів змішались зі стійким холодним дощем, що почав падати з хмар високо над головою. За оркестром у прикрашеній квітами машині мер Сміт їхав з Елом Ульбріксоном і Томом Боллесом, махаючи збудженому натовпові, що радісно заполонив увесь простір на 4-5 вулицях довкола. Медіка і команда дівчат із плавання їхали в другому автомобілі. За ними рухались головні винуватці свята — довгий лісовоз, задрапірований квітами і зеленим листям, віз університетську команду і їхній човен. Хлопці були одягнуті в білі светри з великими пурпуровими літерами «WS» на грудях. Кожен із них тримав вертикально весло завдовжки три з половиною метри. Повзучи через центр міста, їхня платформа виглядала як величезна зелена рептилія із гладким кедровим хребтом і вісьмома ялиновими голками, що коливалися в такт руху. Час від часу хтось із родичів чи друзів хлопців викрикував вітання з тротуару або вибігав на середину вулиці для швидкого рукостискання. Джойс була на роботі, але Джо оглядав людей у натовпі, вишукуючи свого батька та зведених братів і сестер, проте їх ніде не було видно.