Життєписи дванадцяти цезарів

24. Консульські відзнаки надавав навіть другорядним службовцям[526]. Тим, що відмовилися від сенаторських повноважень, відбирав також вершницькі[527]. Сенаторський пояс надав навіть синові вільновідпущеника — щоправда, передумовою було всиновлення його римлянином вершницького сану, оскільки попередньо стверджував, що сенаторами обиратиме лише тих, які були римськими громадянами ще від прапрадіда. А щоб уникнути докорів, стверджував, що навіть цензор Аппій Цекус, від якого веде початок його рід, вибирав у сенат вільновідпущеників; але не знав, що в часи Аппія вільновідпущениками називали не тих, що саме дістали волю, а їхніх нащадків. 2. Колегію квесторів зобов’язав замість влаштування доріг відповідати за гладіаторські бої, а згодом звільнив їх від обов’язків у Галлії та Остії, відновив завідування казною при храмі Сатурна[528], яка до того часу належала преторам чи віце-преторам, як маємо тепер. 3. Надав тріумфальні відзнаки Силанові, нареченому його доньки, ще коли той був хлопчаком, а старшим людям надавав їх настільки часто й легко, що від імені всіх легіонів видали петицію, щоб консульським легатам разом із військом одразу надавали й тріумфальні відзнаки, аби вони не вишукували ще якогось приводу до війни. Авлові Плавцію призначив навіть овації, а коли він входив у Рим, то сам вийшов йому назустріч та супроводжував його на Капітолій, а коли ж той повертався, то йшов по ліву руку від нього[529]. Габінію Секунду, що переміг германське плем’я Кавхів, дозволив навіть прийняти прізвисько Кавха.