Життєписи дванадцяти цезарів
- Автор: Транквилл Гай Светоний
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Сполом
- ISBN: 978-966-665-616-5
- Переводчик: Павел Содомора
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Життєписи дванадцяти цезарів». Краткое содержание книги:
16. Займав також посаду цензора, на якій довго ніхто не був ще з часів цензорів Планка й Павла[500], одначе й тут не виявив адекватності та постійності в поведінці та практиці. Під час перегляду вершників без слова докору відпустив одного юнака, повного всіляких пороків, та сказав, що той має свого цензора, бо його батько стверджував, що зовсім задоволений сином. Іншому, що славився розпустою та перелюбом, тільки дорікнув, аби той був розважливішим чи обережнішим, додавши: “Навіщо мені знати, хто твоя подруга”. Коли ж, на благання близьких, стер помітку біля імені одного чоловіка, сказав: “Але нехай буде видно стерте”. 2. Одного знаменитого чоловіка з уряду грецької провінції, який, однак, не знав латини, викреслив не лише зі списку суддів, але й позбавив громадянства. Звітувати про своє життя дозволяв лише кожному особисто — власними зусиллями та без допомога адвоката. Догани[501] виносив багатьом, часто несподівано й без особливої на те причини, як-от коли хтось, не повідомивши його та не отримавши дозволу, покинув Італію, одному — за те, що він супроводжував царя по провінції, посилаючись на те, що колись навіть Рабірія Постума звинуватили у державній зраді, бо він супроводжував Птолемея до Александрії, аби отримати борг. 3. Намагався виносити догани також багатьом іншим, але через нехлюйство його виконавців та на його власний сором згодом виявлялося, що вони зовсім невинні. Адже ті, кого звинувачував у безженстві, бездітності чи бідності, виявлялися одруженими, батьками та заможними; якийсь чоловік, звинувачений у спробі вбити себе мечем, змушений був зняти одяг і показати своє неушкоджене тіло. 4. У час його консульства сталося навіть таке: наказав купити дорогу срібну колісницю майстрової роботи, виставлену на продаж у Сигіллярії[502] та порубати на шматки просто перед ним; одного дня видав двадцять едиктів, у тому числі один з них пропонував добре смолити бочки для винограду, аби врожай був кращим, а в іншому говорилося, що немає кращого засобу від зміїної отрути, як сік тисового дерева.
17. Військовий похід здійснив лише один, до того ж незначний[503]. Коли сенат призначив йому тріумфальні нагороди, він сприйняв цей титул як недостойний для імператорської честі, та, прагнучи почестей справжнього тріумфу, вирішив напасти на Британію, на яку ніхто не зазіхав ще з часів Юлія Цезаря — як найкращий засіб для цього. На той час Британія була неспокійною, оскільки не повертали втікачів[504]. 2. Коли відправився туди з Остії, через сильні північно-західні вітри заледве що двічі не втопився: перший раз це трапилося поблизу Лігурії, а другий — біля Стихадських островів[505]. Саме тому з Массилії перейшов по суші аж до Ґезоріака, не розпочавши жодної битви та не проливши й краплі крові, протягом кількох днів захопив частину острова[506], і через шість місяців після виходу повернувся знову до Рима, справивши тріумф з усіма почестями. 3. Прийти до міста подивитися на це видовище дозволив не лише керівникам провінцій, а навіть деяким вигнанцям. Окрім військової здобичі почепив на дахівку свого палатинського будинку, поряд із мирянським, ще й морський вінок — на знак того, що він переплив та начебто підкорив Океан[507]. За його колісницею їхала дружина Мессалина у покритому повозі, а також усі ті, хто в цій війні отримав тріумфальні нагороди. Усі решта йшли пішки у претекстах, а Марк Красс Фруґ їхав на прикрашеному коні й у туніці, обшитій пальмовим листям, бо таких почестей удостоївся уже вдруге.
500
З 22 р. цю посаду на себе частково приймали імператори, офіційно на неї посадовці не призначалися. Звідси й слово в оригіналі — “inteimissa”.
501
У цензовому списку.
502
Йдеться про вулицю чи квартал.
503
Тобто Клавдій не приймав значної участі у ньому.
504
Тут Светоній нечіткий. Мабуть, Берцій, якого вигнали з острова під час революції, переконав Клавдія послати туди військо. Можливо, йдеться про втікачів, про яких згадується у Каліг., 44.
505
Острови поблизу Марселя.
506
За 16 днів дійшов до Темзи.
507
Морський вінок був золотий, мирянський — дубовий.