Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2
- Автор: Лавкрафт Говард Филлипс
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Жупанського
- Переводчик: Остап Українець
- Жанр: Детская проза
Электронная книга - «Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2». Краткое содержание книги:
Із прозорих димчастих серпанків і хмар фіміаму виринули дві однакові колони величезних чорношкірих рабів у пов’язках на стегнах із переливчастого шовку. На їхніх головах, немов шоломи, кріпилися смолоскипи із блискучого металу, з яких кільцями диму підносилися пахощі незнаних бальзамів. У правицях вони стискали кришталеві жезли, на вершечках яких шкірилися різьблені химери, а у лівих руках несли довгі тонкі срібні сурми, в які по черзі дуділи. На їхніх щиколотках і передпліччях були золоті браслети, а між кожною парою браслетів на щиколотках тягнувся золотий ланцюжок, що стримував їхній крок. З першого погляду було ясно, що ці чорношкірі — із земного краю снів, проте не таким очевидним було припущення, що їхні ритуали та вбрання мають земне походження. За десять кроків від Картера обидві колони спинилися, і всі невільники водночас піднесли сурми до своїх товстих вуст. Залунав дикий, екстатичний рев, а за ним — іще дикіший вереск, який хором — з дивовижною майстерністю — здійняли чорні.
Тоді широким проходом поміж двох колон чорношкірих рушила самотня постать: високий, стрункий чоловік, з юним обличчям давнього фараона, у різнобарв’ї переливчастих шат, коронований золотим пшентом[79], що сяяв якимось внутрішнім світлом. Царственна постать наблизилася до Картера: горда постава і витончені риси смаглявого[80] обличчя наводили на думку про його схожість з темноликим богом чи скинутим із небес архангелом, а в очах ледь блискотіли іскорки, що видавали примхливий норов. Він заговорив, і в соковитих інтонаціях його голосу дзюркотіла лагідна музика потоків Лети.
— Рендольф Картер, — промовив голос, — ти прийшов побачити Великих Древніх, що їх людині бачити не дозволено. Вартові говорили про це, говорили про це Інші Боги, шалено кружляючи і вистрибуючи під пронизливі звуки флейт у чорній безмежній порожнечі, в якій пробуває султан демонів, що його ім’я жодні вуста не наважуються вимовити вголос.
Коли Барзай Мудрий піднявся на Гатеґ-Кла, щоб побачити там Великих Древніх, які танцюють і завивають серед осяяних місяцем хмар, він не повернувся[81]. Інші Боги вже були там і зробили те, що їм належало зробити. Зеніґ із Афората шукав незвіданий Кадат у крижаній пустці, а зараз його череп прикрашає перстень на мізинці того, кого мені не варто називати.
Але ти, Рендольфе Картере, здолав усі перепони земного краю снів, і в тобі досі палає пломінь, який спонукає тебе до пошуків. Ти прийшов не з пустої цікавості, але задля іншої мети, і ти завжди шанобливо ставився до нижчих земних богів. А проте земні боги приховали від тебе чарівливе присмеркове місто твоїх снів, і все через їхню дріб’язкову жадобу: направду-бо вони самі зажадали дивовижної краси, породженої твоєю уявою, і заприсяглися, що відтепер це місто стане їхнім притулком — і ні жодне інше.
Вони полишили свій замок на верхівці незвіданого Кадата задля того, щоб оселитися у твоєму прегарному місті. І за дня вони прогулюються палацами, зведеними із помережаного прожилками мармуру, а надвечір виходять в оповиті пахощами сади і споглядають позолочені призахідним сонцем пишноти храмів та колонад, аркових містків та срібних фонтанів, широких вулиць із їхніми квітковими вазами та осяйними рядами статуй зі слонової кості. А коли западає ніч, вони піднімаються на високі оповиті імлою тераси, сідають там на різьблених порфірових лавах і розглядають зорі або перехиляються через балясини огорожі, роздивляючись стрімкі північні схили міста, де одне за одним м’яко засвічуються мансардні віконця невеличких старовинних будиночків, увінчаних шпилями, і з них на вулицю виливається затишне жовтаве світло домашніх свічок.
79
Пшент, або па-схемті — корона давньоєгипетських фараонів, у якій поєднувались дешрет і хеджет — корони Верхнього і Нижнього Єгиптів.
80
В оригіналі слово «смаглявий» має також значення «темний, зловісний».
81
Див. оповідання «Інші Боги», вміщене у першому томі.