Втомлені гори

Кидайте ковбаси. А з вас,– глянув на білявку,– Лимон з апельсином. І дають, бо він при службі Ще й з конячим дрином. І кидають, і кидають, Бо всі хочуть жити, Отак живіт і трамбують В законі бандиту. Так і ходить по базару Пика та плеската, Ніби в пана генерала Ставка малувата. І як злодій із-під лоба На всіх позирає: З того курку, з того гуску – Порядок тримає. Уявляю, що б робила Вража та Антанта, Щоб на тому на базарі Не було сержанта. Бідні люди! Мати Божа, І кого винити? Як уже й в Верховній Раді Скрізь такі ж бандити. 6.8.1978 р. ОТАК І ЖИВЕМО Де комуністи – там скандали, Чого в нас тільки не було, Спочатку в місто всі втікали, А зараз з міста – у село. 24.2.1999 р. З МИНУЛОГО І МАЙБУТНЬОГО Чую голос з Минулого І Майбутнього одночасно. А я десь знахожусь посередині. Хто я? Минуле чи Майбутнє? Прислухаюсь. Іду на голос. А наді мною хмари сині. Хтось кличе. Куди? Не знаю. Напевно, у Всесвіт гукають. В тому невідомому світі повно мудрості – Одні діаманти. І я туди йду. Хто я? І як я, такий дурень, попав на Землю? І тут же на все небо б’ють куранти. І ще одна мить, і я поруч. Став і думаю. Заспокоюють. – Хто ви? В котре запитую. Всі мовчать. Минуле з Майбутнім зустрічається, Але нічим не відрізняється. Навколо пустота. Всі грішать І ніхто не кається. 8.7.1999 р. ЩОБ БУТЬ ВІЧНИМ Той буде в світі вічно жить – Хто зможе гарний слід лишить. Як маєш файні ти пісні – Знать, будеш вічним у житті. В того душа безсмертна стане, Хто перевершить спів Бояна. Отож, як хочеш вічно жить, Спіши людям добро творить. 20.12.2001 р. МУДРИЙ ЖЕНЯ Я дуже мудрого знав Женю, Все що не дай – тягне в кишеню. 11.6.1999 р. СТАРІСТЬ Руки стали, як вібратор, Що відлякує кротів, Голос вже, як провокатор, Видає вже біль років. Так як день – стає сумніше, Ніччю десь зникає сон, А душа все молодіє, Як у небі Оріон. Що воно за диво сталось? Все не так, як у людей, На яку б не глянув – хочу Ще погратися в хокей. І хоч став, як Квазімодо, Про якого я читав, Та як я на тебе глянув – Й Есміральду теж згадав. О, якби мені ту штучку, Що я мав у двадцять п’ять, Я б ще міг, мої кохані, Царювать і царювать. 11.2.1999 р. АПЛОДИСМЕНТИ І ПРЕЗИДЕНТИ Він про людей, як шеф мій, дбає: З одною спить – всім обіцяє, І всі йому аплодисменти. Такі у нас і Президенти. 11.6.19999 р. НАПАРНИК І ДИВО Напарник мій живе без крику, Ви хоч йому розквасьте пику, Варт взяти пляшку й бутерброда, Як пташеня відкриє рота. 17.5.1999 р ВІЛЬНА НЕВОЛЯ Дивлюсь я на Труханів острів, На Київ, грації беріз, Які, мов феї, манять в гості Веселим пасмом білих кіс. Дивлюсь і в небесах літаю Від гордості, що вільний я, І над моїм веселим краєм Зійшла Українська зоря. Дивлюсь на посмішки жіночі, Які горять з-під довгих вій, І заглядаю всім їм в очі, Як в душу нації своїй. Дивлюсь й не можу в те повірить, Щоб хтось й кілком мене огрів, Що жіночки, як і раніше, Будуть народжувать повій. Що будуть знов в нас яничари, Манкурти й сучії сини, Що забували про Вкраїну Хоч і не з власної вини. Не вірю в те, що Україна Не зможе спину розігнуть, Тому, народе, просипайся, Бо в нас один з тобою путь. 6.10.1998 р. ІННА В цілім світі мій знайомий Мав одну лиш Інну: – Це Альб -Іну, Н -Іну, З -Іну, Т -Іну й Магдал -Іну. 29.6.1998 р ПРОЧИТАЙ І ЗАПАМ’ЯТАЙ! Як навчивсь горілку "жрать" – Можеш шефом працювать. 17.5.1998 р. ЩАСЛИВИЙ ТИМ Щасливий тим я, що люблю, І щедрістю душа багата, І що тебе завжди я жду, І пирогами повна хата. Щасливий тим, що є, що дать,