Суспільно-політичні твори

Михайло Сосновський. Микола Міхновський і Дмитро Донцов — речники двох концепцій українського націоналізму

Український націоналізм як ідеологія і як зорганізований політичний чинник в українському національному житті — явище в українській історії відносно молоде, яке своїми початками сягає кінця XIX століття. Розвиток українського націоналізму припадає на роки між двома світовими війнами. Початковий етап українського націоналізму пов’язаний з постаттю Миколи Міхновського, а другий етап, після Першої світової війни, — з постаттю Дмитра Донцова. Міхновський і Донцов відіграли в розвитку української націоналістичної думки особливу роль, започатковуючи певні ідейно-програмові концепції та формулюючи окреслені світоглядні позиції. У цьому моєму огляді я хочу докладніше проаналізувати роль і місце Міхновського і Донцова в розвитку українського націоналістичного руху та його ідеології, а також насвітлити провідні ідеї, що їх вони видвигнули і прищепили на українському ґрунті.

У нас вже прийнято шукати початків українського націоналістичного руху в ініціативі кількох студентів, які в 1891 р. заснували Братство тарасівців, ставлячи собі за мету змагання за привернення прав українському народові. В 1893 р. це Братство опублікувало відоме «Profession de foi молодих українців», в якому не тільки наголошено примат нації у противагу до інтересів індивідуальних чи групових, але також визначено як першочергове завдання української людини змагатися за політичне визволення української нації. Душею Братства тарасівців і автором «Вірую молодих українців» був тоді ще студент Микола Міхновський, на долю якого припало покласти підвалини під зорганізований український націоналістичний рух.

Багато ширше і докладніше своє націоналістичне «вірую» Микола Міхновський виклав у 1900 р. в брошурі «Самостійна Україна», що появилася накладом новозаснованої Революційної української партії, а відтак у програмі Української народної партії: «Десять заповідей Української народної партії» треба вважати за завершення процесу оформлювання на українських землях нової націоналістичної ідеології у роках перед Першою світовою війною. Микола Міхновський не тільки був першим, хто виступив з націоналістичними ідеями і не тільки з гаслом самостійної України «від Сяну по Кавказ», але й був першим, хто зробив спробу надати українському націоналізмові зорганізовані форми. Такою спробою було утворення Української народної партії з власною, цілком націоналістичною програмою.

Що ж являв собою український націоналізм з-перед Першої світової війни? Якою була політична філософія Миколи Міхновського, основоположника модерного українського націоналістичного руху? На ці питання треба дати найвичерпнішу відповідь, якщо хочемо зрозуміти ґрунт, на якому розвинувся український націоналізм перед Першою світовою війною, а відтак між двома світовими війнами, а зокрема зрозуміти роль, яку відіграв у його дальшому розвитку Дмитро Донцов, зайнявши після Першої світової війни місце провідного українського націоналістичного публіциста і теоретика. Це останнє тим важливіше, бо в останні роки свого життя, вже після Другої світової війни, Дмитро Донцов заперечив роль Міхновського, твердячи, що не Міхновський, а він, Донцов, «назву та ідею націоналізму... виніс на форум політичний... в 1926 році»[254].