Український патріот з династії Габсбургів

Вілла Райнер Баден біля Відня

14.1.1917

Любий, добрий друже!

Сьогодні писати Вам мені особливо радісно, бо цього разу я маю переважно добрі новини! Я ж це завжди казав: «Ще не вмерла Україна!» У мене є так багато чого доброго Вам повідомити, що я і сам не знаю, з чого мушу почати!

Вчора я довго розмовляв з одним паном про 2 Н., якого Ви у свій час приймали у Перемишлі, і якого я з Wygranka провідував у Володимирі-Волинському — отже, я вірю, любий друже, що Ви мене розумієте, та, щоб бути точнішим, це та ж персона, якій я писав з приводу Вашої справи, і який мені на мій лист відповів, і цю відповідь я Вам для перегляду відіслав — отже, чи розумієте Ви мене? Насамперед я розповів йому про новий, добрий намір таких кавалерів як Красінський, Раціборський і так далі. Через це він був такий обурений! Він сказав мені слово в слово: «Які ж це свині, ці пани, адже я знаю, що G.347 є дуже добрий, якщо не найкращий з тих, кого я знаю, який був з D.348 до S. Зовсім несправедливим способом […], — так далі йти не може, я вже наведу тут порядок!» Після цього я його запитав: «Чому тоді це об’єднання було можливим?» Він відповів мені, що деяким євреям він зробив невірну рекламу, уряд тоді їм повірив. Він мав на увазі, що у цих справах A.O.K. не має права багато чого говорити, оскільки ця справа є виключно урядовою! Отже, будьте впевнені, що Раціборський та компанія вже не зможуть більше нічого зробити, як Ви бачите, я працюю всюди, де я тільки можу! Для моїх гаряче шановних людей, для цих хоробрих, добрих українців. Те, що я сказав, це найменша частина того, чого вони варті! Після довгих, важких зусиль нарешті вдалося мені позбутися Діллера та Ламеруна349, але це лише на деякий час, оскільки їм ще не має заміни, як би був хтось на оці, було б добре. Одне ім’я вже пролунало, він із II армії, отже, можемо гадати, що він займе це місце. Більше мені нічого сказати. Таким чином, тільки терпіння, якщо не одразу, то дуже скоро Д[іллер] та Л[амерун] змушені будуть піти напевне! Так, що це в мене погано вийшло! Що Ви думаєте про це? Вважаю, що я впродовж усього часу вказував моєму народові — нації вірний шлях до перемоги. Отже, мій старий друже, Ви задоволені моєю працею? Я сам дуже пишаюся зробленою роботою, тому що це була тяжка боротьба! Після того, як я багато розмовляв із персоною, яку раніше зустрів, і він побачив, що я дуже добре поінформований, то він запросив мене на нараду з галицько-польської справи! Це така велика честь для мене, оскільки я там зможу багато зробити! Це вже тріумф, ми цього досягли, мій любий друже, із Вашою допомогою. А саме: відомі журнали справляли дуже добре, глибоке враження у трьох місцях, про які ми у Боложинові із нашим священником розмовляли, — отже, браво! Я поздоровляю Вас та дякую Вам, добрий друже, за Вашу діяльність, за Вашу відданість та старання від мого імені та від імені так гаряче мною шанованого народу та нації. Винагорода! Слава тобі, Боже! Через ці статті у всіх повідкривалися очі. І всі себе питали: так що ж трапилось? Що? Де? Як? Коли? Навіщо? Куди? І так далі. І тоді в один момент я зрозумів — це ж було ризиковано — але нам вдалося! Та й що вдалося! Мені вдалося схрестити зброю із паном Білінським350! Ціла галицька справа внаслідок Ваших статтей, після моєї агітації, моїх висловлювань та після наданих мною проспектів була налаштована до зовсім нового ладу! […] Після війни (але я наполягаю вже впродовж війни) Схілна Галичина та Буковина будуть реорганізовані у єдину провінцію у складі Австрії, Західна Галичина відходить до Польщі, але з часом! На початковому етапі в цій провінції переважатиме німецький склад управління, тобто державні службовці спочатку будуть найматися з німецьких відомств, потім їх замінять українські службовці, тоді вся справа зрушить з місця і піде вперед. Спочатку провінція отримає військовий статус. Отже, що Ви скажете на це, любий друже? Чи не добре я попрацював? Це було варто навіть і того, що я захворів! Я залишаюся тут до середини травня, бо тут починаються важливі події. Я повинен тут ще у дечому порадитись. Через 3 тижні дасть Бог, я багато подорожуватиму, зараз буду впродовж тижня закінчувати лікування, потім візьмуся знову за роботу над нашою великою справою!