Український патріот з династії Габсбургів

Вілла Райнер Баден біля Відня

17.1.1917

Любий друже!

Насамперед дякую Вам від щирого серця за присланий Вами хліб! Він мені дуже смакує, і, повірте він дуже сприяє моєму одужанню, тим паче, він надходить до мене від мого друга та був вирощений на моїй рідній землі. Я сподіваюся, Ви у доброму здоров’ї й отримали мій останній лист із приємними новинами, але я прошу Вас цей лист спалити, оскільки він містить дуже важливу інформацію, і ніколи не можна бути напевне у безпеці. Якщо ця інформація просочиться у суспільство, це тільки нашкодить нашій справі. Я дякую Вам також щиро за Ваш милий лист, за теплі слова та за гарні статті з журналів, які принесли мені велику радість. Я також дуже радий, що можу саме для Вас, мій любий друже, надіслати докази моєї праці. Отже, як я і обіцяв у листі від 13 числа цього місяця, я відіслав у К. відомство мого посильного, щоб дістати Ваш акт, але я не отримав його, оскільки ці справи знаходяться у скарбницькій резервній раді, адже я був дуже точно поінформований та попередньо зробив схематичну копію (примірник) справи, яку я додаю до листа із проханням обидва документи потім знову мені відіслати, оскільки вони мені ще потрібні. Справа виглядає дуже просто: на оригінальній сторінці все в порядку, проте зміст на копії не співпадає з тим, де К. відомство визнало приналежність Якова Гужковського до дворянства легітимною, яке він отримав 9 квітня 1776 від польського короля Станіслава Августа353 — але не хвилюйтеся, те, що Вашу належність буде визнано, про це я вже дуже потурбуюся, що буде не важко і для цього я вже зробив потрібні кроки. Пославши цей [документ], я буду переконаний, що тут справа знаходиться у повному порядку, оскільки дворянин Гужковський вже був народжений у дворянській родині. Це передбачено на всякий випадок. Якщо навіть і це не буде визнано, у чому я сумніваюся, всупереч всьому я доповім справу особисто Кайзеру, і тут я вже впевнений в успіху! Отже, любий друже, будьте повністю спокійні, я взяв справу у свої руки і також хочу довести її до успішного кінця, і для мене буде великою радістю, щось для мого любого друга зробити, який був таким добрим зі мною, із своїм хоробрим народом, і я вірю, що з божою милістю та допомогою Господа, у якого ми свято віримо, ми переможемо! Отже, терпіння та будьте спокійні, я багато працюю увесь вільний час. Зараз ще одна приємна річ! Справа із митрополитом у дуже доброму стані і я впевнений в успіху моєї роботи. Мені вже вдалося впродовж переговорів із Росією справу так далеко просунути, що митрополит поїде не до Риму, а через Швецію-Німеччину до Австрії — чи це не задалеко? Звичайно, це ще не зовсім точно, оскільки росіяни, як це ми вже знаємо, дуже часто змінюють свою думку, але я все ж таки переконаний, що ми досягнемо найкращого успіху, і щоб бути до кінця впевненим я хочу спробувати піти іншим шляхом, який, на мою думку, матиме успіх. Я хочу викласти герцогині Кумберленд354 усю справу, та попросити її листовно втрутися у неї. Вона іноді перебуває у верхній Австрії, де має брата Вальдемара — принца королівства Данії, який є братом короля Данії, та ще має сестру, яка є герцогині Кумберленд — мамою. Отже, вірте мені, вона щось влаштує, тим більш я вже знаю, що за її допомогою вже багато чого було здійснено, так, наприклад, коли до австрійських офіцерів ставилися у російських в’язницях дуже погано, після її листів та особистого втручання почали ставитися краще, навіть дуже добре, оскільки про це дізнавалася і сама її сестра […].