Український патріот з династії Габсбургів

29.12.1916

Любий друже!

Я дуже радий, що маю можливість написати Вам про все у подробицях. Мені вже набагато краще, але все ж таки й після 8-10 тижнів не можна говорити про одужання. Я маю відбути ще одне посилене харчування та дотримуватись постільного режиму. Це дуже прикро, але потрібно. Та я усе це чітко виконую. Тут дуже, дуже тяжко отримати білий хліб, я отримую його дуже рідко та лише тільки чверть буханки. Але я маю їсти білий хліб, бо лікар сказав, що чорний тільки завдає мені шкоди. З цієї причини я хотів би Вас попрохати, любий друже, чи не могли б Ви бути таким ласкавим, присилати мені з ресторану кожного тижня 2 буханки білого хлібу, і саме такого, яким Ви мене пригощали перший раз у вагоні, це було дуже мило з Вашого боку; я був би Вам, мій любий друже, нескінченно вдячний, якщо Ви змогли б для мене це зробити, але якщо у зв’язку із цим виникнуть якісь проблеми, то, будь ласка, не намагайтесь зробити неможливе! Я прошу Вас, пересилати хліб у поліетиленовому пакеті на мою адресу у Бадені.

Як і обіцяв, я вже працюю у мого батька, дуже ретельно працюю над нашою справою, а саме над відомим поділом, як ми і обговорювали, у цій роботі я не відчув жодної протидії, навпаки, я бачу, що тут це вважається за само собою зрозумілий факт, що Західна Галичина відходить до Польщі, а Східна Галичина — як самостійна провінція до складу Австрії! Отже, одним словом все чудово! Я маю найкращі сподівання і з радістю дивлюся у наше золоте майбутнє і вже бачу, як виникає на Сході велика Імперія. Ще до цього додамо великі успіхи у Румунії, і тому подібне, і вже дуже скоро повинна Східна Галичина стати вільною!

Василька я не бачив — тим краще! У Відні я одразу намагався переговорити з ним з приводу єпископа Перемиського337, але, нажаль, запізно, декрет про призначення було вже підписано і він почав діяти! Граф Берхтольд338 є міським казначеем, що є дуже корисним для відомої справи. Щойно побачу його знов, залучу до нашої справи. Ті книги, що Ви мені, мій любий друже, передали у дорозі, подорожують вже повсюду — я роблю сильну рекламу! Тепер ще дещо, з приводу чого я радію особливо! Як Ви вже знаєте, я мав певні побоювання стосовно Східної Галичини, як у ній буде встановлюватися мир, тепер я їх вже не маю, оскільки із дуже надійного джерела я дізнався, що нашою найголовнішою умовою повинно бути: «Усю Галичину знову назад!» Отже, я заспокоєний та щасливий. Нове міністерство повинно бути іншим — отже, сподіваймося на найкраще.

Ще дуже цікаве: що стосується поляків, то справа не рухається зовсім, там панує жахлива анархія, вербування [прихильників] зовсім не просувається, вплив Пілсудського339 стає із кожним днем небезпечнішим, партії розколюються чим далі тим більше, «русофільська» ідея стає все впливовішою і т. д., і т. д… У будь-якому разі до перемоги Німеччини та Австрії, як я думаю, ще недовго залишилося, взагалі, як говорить чимало людей, все одно скоро відбудеться повторний поділ. Таким чином, сподіваємося на найкраще. Тепер ще одне, але, будь ласка, зберігайте у повній таємниці, Папі запропоновано звернутися до Імператора та все врегулювати, у чому він делікатно відмовив, внаслідок чого поляки мають суттєво охолонути. Потім ще одне, теж важливе; зараз серед дуже впливових політиків народилася нова, на мій погляд дуже добра думка, яку невдовзі хочуть втілити скоро у життя, а саме: Федеративна держава Австрія, до складу якої входять саме «Австрія», «Угорщина», «Чехія (Богемія)», «Польща» як окремі королівства, далі приєднається федерація об’єднаних південних слов’ян та Велике князівство Україна. І тоді кожне королівство мало б свого короля. Король Угорщини, Богемії… і т. д. Для Укр[аїни], південних слов’ян і т. д. І у кожній з цих держав федерації виступатимете як регент один з ерцгерцогів — це одна із найкращих ідей для створення єдиної Великої Австрії! Дай Боже, щоб мир, який, здається, вже дійсно є близьким, приніс би нам так довго очікуване здійснення наших планів, у будь-якому разі ми повинні над цим старанно працювати, щоб створити нову, сильну Австрію на чолі із молодим монархом та велику та сильну Україну із столицею містом Києвом! Я часто розмірковую над українською справою, над Вашою героїчною історією та про ваше золоте майбутнє, яке ми повинні створити та створимо, ми ніколи не забудемо слова «Ще не вмерла Україна»! Незабаром я їду до Відня, щоб відвідати у шпиталі хоробрих поранених українців!