Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.)
Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.) - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.)

Электронная книга - «Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.)». Краткое содержание книги:

У книзі аналізуються причини і перебіг українсько-польського міжнаціонального конфлікту, що за часів Другої світової війни охопив землі спільного проживання двох народів. У центрі уваги — протистояння Української повстанської армії і Армії Крайової, а також антинімецька і антирадянська боротьба останньої на західноукраїнських землях. Своє завдання автор убачав у поданні й аналізі відомої йому інформації про ці події, яка міститься в доступних українських, радянських, польських, німецьких архівних документах.
1 ... 79 80 81 82 83 84 85 86 87 ... 173
Перейти на страницу:

Керувало фронтом і запіллям на території ПЗУЗ, тобто всією військово-адміністративною діяльністю ОУН(СД), Головне командування УПА на чолі з Головним командиром Д. Клячківським. У складі ГК УПА існував Військовий штаб, що налічував кілька відділів: організаційно-оперативний, розвідувальний, зв’язку, постачання, вишкільний, медично-санітарний та інші.

Від 15 серпня 1943 р. Головне командування УПА, проголосивши себе «найвищою й одиноко суверенною владою на звільнених землях України», запровадило приватну власність українських селян на землю[368]. Для проведення поділу землі колишніх польських колоністів та надання її селянам було створено земельні комісії. Розподіл земель «для користування українськими селянами на власність» розпочався вже у вересні. Землю розподіляли по стільки, скільки зможе селянин своїми власними зусиллями обробити; коли землі в певному терені було мало, тоді нею наділяли тільки безземельних і малоземельних[369].

На територіях, опанованих українськими повстанцями, для врегулювання громадського життя окремим розпорядженням ГК УПА від 1 вересня 1943 р. встановлювалася адміністративна влада. Остання поділялася на виборні від села до області органи — ради та управи[370].

На виконання рішень Третього надзвичайного великого збору ОУН її Провід на чолі з Р. Шухевичем (на той час був уже і командувачем «всеукраїнської» УПА) восени 1943 р. ухвалив рішення про подальше реформування структури УПА. Наявні на той час в УПА на ПЗУЗ та в інших регіонах України збройні підрозділи було реорганізовано у три крайові командування: УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь.

УПА-Північ, що цілком охоплювала своєю діяльністю Волинь та Полісся і де в 1943–1944 рр. відбулися найдраматичніші події українсько-польського конфлікту за західноукраїнські землі, до 12 лютого 1945 р., тобто до моменту своєї загибелі в сутичці із загоном НКВС, продовжував очолювати Д. Клячківський.

3. Українське питання в політиці польського емігрантського уряду і польського підпілля

Напередодні візиту голови польського емігрантського уряду генерала В. Сікорського до Москви у грудні 1941 р. радянський уряд видав ноту, в якій стверджувалося, що мешканці всіх східних територій Польщі, що в 1939 р. були зайняті СРСР, одержують радянське громадянство[371]. Надалі громадянами Польщі вважалися лише поляки, що проживали на цих землях, але не українці, білоруси та євреї. Це рішення, як з погляду радянських, так і на думку польських керівників, відображало остаточну позицію Й. Сталіна у питанні радянсько-польського кордону.

Зрозуміло, що польська сторона цього не визнала. Під час переговорів у Кремлі 3–4 грудня 1941 р. зі Сталіним В. Сікорський відмовився обговорювати питання про східні кордони Польщі, підкресливши, що лінія від 1921 р., визначена Ризьким договором, не може бути об’єктом переговорів, а також що остаточно це питання вирішуватиметься після війни за участю західних країн[372].

Незважаючи на заяви польського прем’єра у Москві, поляки у подальшій своїй політичній діяльності були змушені зважати на територіальні претензії СРСР (і чим ближче до кінця війни, тим більше). Українське питання перестало бути лише внутрішньою справою Польщі, а набуло міжнародного значення. Через це польські військові й політики впродовж 1942–1945 рр. розглядали його в іншій площині, ніж робили це в попередній період.

Від 1942 р. характерною рисою польських планів у вирішенні української проблеми був її розгляд з точки зору перспективи післявоєнних польсько-радянських відносин. Помірковані діячі уряду й підпілля схилялися до думки, що СРСР вийде з війни приблизно з тим самим «політичним обличчям», яке він мав і до 1939 р. Ці люди вже не сподівалися на розпад Радянського Союзу й утворення незалежної Української Республіки у поточній війні. Крім того, вони вважали, що радянська країна у повоєнний час, незважаючи на її політичний устрій, залучатиметься до співпраці з рештою світу. Останнє твердження, однак, не означало, що нові концепції польських політиків не передбачали можливості нової війни між демократичним Заходом і Радянською Росією після їхньої спільної перемоги над Німеччиною. Навпаки, поляки дуже розраховували на таку війну і шукали ті сили, які діятимуть у напрямку послаблення «Країни Рад».

вернуться

368

ДАРО. Політична і господарська діяльність УПА. Зарядження в земельній справі, видане Головною Командою УПА з дня 15.VIII.1943 р. за підписом «Клима Савура». — Ф. Р-30. — Оп. 2. — Спр. 34. — Арк. 27.

вернуться

369

ДАРО. Політична і господарська діяльність УПА. Наказ від 25.VIII.1943 р. командира воєнного надрайону «Долина» «Ворона». — Ф. Р-30. — Оп. 2. — Спр. 34. — Арк. 18.

вернуться

370

ДАРО. Листівки, звернення, накази УПА. Розпорядження про встановлення адміністрації на терені України як найвищої й одиноко-суверенної влади на звільнених українських землях від 01.X.1943 р. Головного Командира УПА «Клима Савура». — Ф. Р-30. — Оп. 2. — Спр. 16. — Арк. 159–160.

вернуться

371

Polskie Siły Zbrojne w drugiej wojnie światowej. — T. 2. — Cz. 2. — Londyn, 1953. — S. 54–55.

вернуться

372

Garlinski S. Polska w drugiej wojnie światowej. — S. 128.

1 ... 79 80 81 82 83 84 85 86 87 ... 173
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)