Авантюра XL

І я зрозумів, що зовсім не треба, щоб кіт був мій, щоб диск із музикою, книжка, ковдра чи кімната були мої, для того щоб кайфувати. А головне, не потрібно намагатися подовжити цей стан. Момент не треба ловити — ним треба насолодитись і відпустити.

За годину кіт пішов у своїх котячих справах, за дві я скинув ковдру, завтра залишу книжку недочитаною, залишу цю кімнату й поїду далі.

Колись я намагався увічнити такий стан блаженства, як нинішній. Зі мною жила кицька, цілу зиму я читав вечорами під ковдрою — але зараз мені анітрохи не гірше. А здається, і краще. Летюча насолода — і перехід до інших справ, мрій, насолод, хай навіть клопотів — вони також життя, смак, запах, дотик.

Іду пити яблучний чай із лимоном і медом, а післязавтра вирушаю в напрямку Чіуауа (яке часом транслітерують «Чіхуахуа», проте там звука «х» нема ніхуа).