Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Авантюра XL - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Авантюра XL

Электронная книга - «Авантюра XL». Краткое содержание книги:

«Авантюра XL» — це півтора року реальних мандрів автостопом, без грошей, без плану. Кинувши роботу й навчання, український студент їде «дизелями до Нью-Йорка», а далі, заробляючи на дорогу під час подорожі, проїжджає Мексикою, Кубою, Белізом, Ґватемалою, Гондурасом, Сальвадором, Нікараґуа. Він знайомиться з десятками чудових людей, завдяки дорозі по-новому розуміє світ, та й самого себе.
Нове видання доповнено оповіданнями про те з подорожі, що не ввійшло до першої публікації. Написано в експериментальному стилі, з відчутними впливами інтернету й молодіжного сленгу.
1 ... 78 79 80 81 82 83 84 85 86 ... 95
Перейти на страницу:

сьогодні натрапив на шедевр:

«Вживаний американський одяг "Священне серце Господа Ісуса"».

власне, чому я хотів ночувати в церквах:

у Ґватемалі висока статистика злочинності.

унаслідок громадянської війни,

що тривала тридцять п’ять років і закінчилася

менш ніж десять років тому,

у країні неміряно зброї.

але я сильно обламався.

Антіґуа — найбільш туристичне місто,

а також культурна та церковна столиця Ґватемали.

це вам не якась Халяпа, де ми свого часу

дуже просто заночували.

в Антіґуа священики —

архієпіскопальні, вибачте за матюк.

вони товсті, розгодовані, на дорогих машинах.

яка там лекція про темпоральність,

хронос і кайрос,

та ще й для простих мирян?

— можна заночувати?

— у нас сьогодні прийом із міністром. якби не це, то з радістю б.

бух-х! двері храму

гостинно зачинено перед носом.

— можна заночувати?

— у нас завтра весілля. якби не це, то з радістю б.

бух-х-х!

— можна заночувати?

— бух-х-х!

бух-х-х!

бух-х-х!

я обійшов усі церкви Антіґуа.

у результаті заночував

під лавочкою в одному з міських парків.

під старезним деревом було дуже затишно —

до того ж воно було настільки широким,

що з боку дороги мене просто ніхто не бачив.

зате сам я бачив Сімона й Дейві Джонса,

вони йшли без речей, з пивом. зрозуміло.

Сімон перед від’їздом пояснював,

що Дейві Джонс, його друг, —

просто турист, у Ґватемалі лише на два тижні,

от їм і доведеться

їздити по-туристичному:

автобусами, з готелями.

звісно, я до них не підійшов.

заховався за товстий стовбур дерева,

щоб Сімон мене раптом не помітив.

(зі щоденника)

Наступного дня я в Панахачель. Олдос Хакслі казав, що Атітлан — найкрасивіше озеро на світі. Я до цього твердження ставився скептично: ну чим озера відрізняються, крім берегів? Але тут берег такого твердження вартий.

А штука з «їсти при нагоді» працює. Ги, знайшов при дорозі вдосталь моркви, що попа́дала з вантажівок. Був би геть у відчаї — там ще з відро картоплі нападало. Але я лінивий, а її варити треба.

(з коментарів в інтернеті)

vognyk

Щастя — це йти куди хочеш. Чи я чогось не розумію?

hardperder

Пробач на слові, Чапаю, але краще б ти картоплі зварив, у мене тут аж шлунок починає боліти, коли уявляю, як ти морквою напихаєшся.

37

на березі казкового озера розговорився

з мандрівним клоуном. він цілком відповідає

дорослим стереотипам про клоунів:

дуже сумний.

55-річний чолов’яга з Сальвадору.

ввечері я теж сумний,

особливо якщо починається дощ,

а я ще не знаю, де ночувати.

он учора спав, потай, наче злодій,

перелізши через перила

на балкон замкненого на сезон

будиночка в курортному містечку, —

просто щоб мене не було видно з вулиці.

і сумний неприкаяний клоун здався мені

дуже схожим на мене самого.

що я тут роблю?

зате вдень, за доброї погоди,

я думаю геть інакше:

у мене ж є все, що треба для щастя!

казкові краєвиди, вогняні вулкани,

океан, час від часу красиві жінки —

і свобода!

кілька днів ішов уздовж Тихого океану.

ніколи не думав, що досі є такі місця:

на кілометри, кілометри й кілометри — нікого.

на світанку найкраще:

рожево-блакитні величні хвилі,

білий туман і світле-світле небо.

купаюся голий в океані

й не відчуваю потреби володіти,

щоб насолоджуватися.

(з пізнішого щоденника)

січень 2007

Оскільки я начебто мандрівний філософ-початківець — акцент на слові «початківець», — дозволю собі поділитись одним філософським спостереженням. Тільки спершу наголошу, що не претендую, на відміну від багатьох однопрофесян, на жодну Істину: це мандри по суб’єктивну правду.

У Мехіко через велику висоту над рівнем моря у січні доволі прохолодно — як у нас наприкінці бабиного літа. І оце в будинку друзів лежу під теплою ковдрою. У сусідній кімнаті грає чудова музика. Читаю один із томів «Історії сексуальності» Мішеля Фуко. А на животі в мене спить чорний кіт.

1 ... 78 79 80 81 82 83 84 85 86 ... 95
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)