По живу і мертву воду
- Автор: Далекий Николай Александрович
- Серия: Оксана Стожар #3
- Год: 1968
- Язык: украинский
- Год: «КАМЕНЯР»
- Жанр: Военная проза
Электронная книга - «По живу і мертву воду». Краткое содержание книги:
Головна тема роману «По живу і мертву воду» — життєдайність і сила ідей інтернаціоналізму, дружби народів. Ці ідеї, немов казкова жива вода, врятовують багатьох героїв книги, розкривають їм очі на правду, виводять з мороку людиноненависницької пропаганди.
Коли все було готове, сотню вишикували в саду біля могили. Богдан підійшов до прикрашеної квітами домовини. Зціпивши зуби, довго дивився на сестру сухими, широко розплющеними шаленими очима, потім тихо прочитав якусь молитву, став на коліно й поцілував покійницю в чоло.
— Віко…
Коли труну опустили в могилу, Богдан кинув у яму жменю землі, стрільнув з пістолета в небо і, не чекаючи, поки яму засиплють, поставлять хрест, пішов геть. Все… Він відходив від свого горя. Горе вже поступилося в серці сотенного місцем жадобі помсти. Ніщо не могло зупинити Богдана.
Сотня виступила з хутора з настанням темряви. В хуторі лишилося кілька вартових і референт пропаганди. Могила, сіпаючи підборіддям, з жалем дивився вслід колоні, що віддалялася.
15. НАША ВЛАДА БУДЕ СТРАШНОЮ
Оксана стояла біля порога й чекала, що скаже радник. Минуло хвилин зо дві, як вона вручила Хауссеру свого «рекомендаційного листа», й протягом цих хвилин експерт у східних питаннях не сказав жодного слова.
Нахиливши голову, він дивився собі під ноги. Червоні плями зійшли з обличчя радника, й він здавався ділком спокійним.
Думка про марку, яку англієць залишив у себе, пообіцявши повернути її у відповідний момент, довго не давала спокою Хауссеру, але в останні місяці він почав якось забувати про неї. За час війни доля Англії не раз висіла на волосинці. Власне, якби фюрер не задумав трагічного походу на Схід, володарки морів давно б уже не існувало. Англію врятували росіяни. Чому ж Прістлі не спробував повернути марку раніше, в ті важкі для його країни дні, а зробив це тепер, коли смертельна загроза для Англії минула? І в вухах радника знову зазвучали сказані йому на прощання слова «компаньйона»: «Ми дуже цінуємо людей, знаємо їх можливості й не бажаємо піддавати їх невиправданому ризикові. На цьому етапі ви майже не потрібні нам, але, можливо, становище зміниться. Ви будете свідком — Німеччина програє війну…» І те, що було сказано на самий кінець: «Не турбуйтеся, ми не будемо непокоїти вас через дрібниці… Можливо навіть, повернена марка буде для вас рятівною». Що ж, виявилося, Прістлі мав рацію в одному — Німеччина програла війну. Можливо, він має рацію і в іншому, посилаючи «рятівну» марку. Час, уже час радникові Хауссеру подумати, як йому діяти, щоб вчасно, цілим і неушкодженим вискочити з-під уламків, як валитиметься будівля Третього рейху. Але ця дівчина… Краще, аби на її місці був мужчина.
Хауссер здавався спокійним, однак Оксана не дуже-то вірила в цей спокій. З того, що мовчанка надто затяглася, вона зрозуміла, що візит Гелени був цілковитою несподіванкою для експерта в східних питаннях і поставив, його в тупик. Отже, Хауссер. уперше, одержує пакетик із знайомою маркою. І йому насамперед необхідно вирішити для себе питання в принципі — «так» чи «ні». Це було гіршим з того, що передбачала Оксана, вирушаючи сюди. Якщо Хауссер боягуз або марка не змогла справити на нього магічного впливу (налякати то вона налякала), то він постарається якнайшвидше спекатися від подавця «рекомендаційного листа». Способи для досягнення такої мети можуть бути найрізноманітнішими. Припустімо, нещасний випадок від необережного поводження із зброєю… Навіть така загадкова подія не могла б накликати серйозного підозріння на таку солідну довірену людину.
— Ви мені дозволите закурити?
Ага, здригнувся радник… Схоже, він так глибоко замислився, що забув про її існування.
— Будь ласка.
— І сісти?
Хауссер квапливо подав стілець дівчині, він зробив це, видно, машинально, не відриваючись від своїх думок. Але, можливо, він грав, бажаючи приспати пильність небезпечної гості. Оксана сіла, вийняла сигарету, клацнула запальничкою. Сухий металевий звук був подібний на звук бійка, спущеного в незарядженому пістолеті.
— Пане радник, мені б не хотілося порушувати цього питання, але задля уникнення можливих неприємностей нам слід домовитися про одну деталь наших взаємин. Ви повинні зрозуміти, що незалежно від того, яке рішення ви приймете, моя безпека гарантується вашою безпекою.
— Яким чином? — неуважно запитав Хауссер.
— Якщо зі мною що-небудь станеться, — я вже не кажу про арешт, але ж бувають різні нещасні випадки з смертельним кінцем… Попереджую, з вами також трапиться щось подібне. Ні, ні, вас не будуть шантажувати, вас просто знищать.
— А хіба ви не сама? — вихопилось у Хауссера.
Оксана зрозуміла, що з цього моменту експерт у східних питаннях назавжди відкинув думку про можливість будь-яких підступних дій, спрямованих проти неї.
— Дуже жаль, пане раднику, але в деяких випадках я повинна буду утримуватись від бажання задовольнити вашу цілком, законну цікавість.