Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Биографии и мемуары » Василь Стус: життя як творчість
Василь Стус: життя як творчість - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Василь Стус: життя як творчість

Электронная книга - «Василь Стус: життя як творчість». Краткое содержание книги:

Ніхто не знає, в чому полягає загадка слави. Часто трапляється, що про когось, хто все життя перебував ув епіцентрі подій, забувають відразу після смерти. До Василя Стуса широка відомість прийшла після перепоховання в 1989-му. Що цьому причиною: поетична творчість? героїка життя? непримиренність позиції? здатність перейматися чужим болем? На ці та інші питання пробує знайти відповіді син поета — Дмитро, який майстерно поєднує об’єктивні біографічні відомості про життя Василя Стуса з власними спогадами і спостереженнями про батька, парадоксально зіставляє контексти, змішує науковий та белетристичний стилі. Пропонована книга — це Василь Стус очима дослідника й сина на тлі «запізнілого націєтворення».
Розрахована на широке коло читачів: від учнів до науковців.
Nobody knows how to explain the mystery of fame. Often a person who has spent all his life at the very core of events falls into oblivion right after his death. Vasyl Stus became renowned only after his reburial in 1989. What was the reason? His poetry? His heroic life? His irreconcilable position? Or his ability to be compassionate?
In his attempt to answer these and other questions, the poet’s son Dmytro masterfully combines the objective data of Vasyl Stus’s biography with his own private recollections and observations about his father. His book offers a paradoxical interrelation of contexts combining the highbrow scientific with fiction-like styles.
This book shows Vasyl Stus through the eyes of his son and researcher against a background of “belated nation-making”.
For a wide circle of readers: from students to academics.Введите сюда краткую аннотацию
1 ... 78 79 80 81 82 83 84 85 86 ... 204
Перейти на страницу:

Зафіксувавши в поетичному тексті важливі для себе речі, поет більше не повертається до них, вважаючи слабкими художньо. Надмірна мелосна традиційність, бідна дієслівна рима, недосконала строфічна будова. Проте це не істотно, якщо розглядати вірш у контексті формування Стусової особистости. Прагнучи високої долі, автор ніби готує матеріал для біографів: несхитність характеру — від мами, доброта — батькова, переродження й переосмислення себе у світі стається після болючої втрати брата, сестра, із якою довелося зростати… Припасовується до тексту вірша й символіка числа три («було нас троє» — дітей у матері), що суперечить об'єктивній правді, але правильно з погляду суб'єктивного, бо старшу сестру Палажку Василь не пам'ятав, а знав лише за маминими й татовими спогадами. Присутня й екзистенційна мамина туга за справжньою, «недонецькою» Україною та реальна колискова на слова Шевченка…

Так на початку шістдесятих Стус вперше замислюється над важливістю для поета, особливо українського, міту життя, який би свідчив про причетність до традиції та відповідальність за даний Богом талант. Свідомо чи підсвідомо, але в цьому епічному вірші вперше зустрічаємося з загадковою Стусовою впевненістю, що він — обраний, а тому мусить гартувати себе для Долі, бо має сили бути людиною, яка не розміняє талант на побутові вигоди.

Поруч із цим віршем занотовані рядки, які є ніби продовженням теми:

Ми не перші і не останні під розгойданим небом стали ми добою до бурі поставлені Лицями славними. Як могутні дуби-запорожці нам кремезними бути хочеться. Молодий у борні не поточиться. Молодий повен моці[354].

Молодечий запал і готовність офірувати себе засвідчена у ще одному вірші:

Коли на серці довгі трени, Не пий так довго чадну сизь, Стань під сполощені знамена, Постій. Помовч. І озирнись.
Ти бачиш — час жалю не знає, Хоч він і сам — і біль, і жаль, І радість по ярах ступає, А нас спиняє між проваль.
Нехай ти хвилі не піймаєш, Її по ритмах віднайдеш. Дорогу в кроках відміряєш, Бо шлях — без граней і без меж.
Даремні серця довгі трени, Даремний жаль і марний біль. Вітри перуть твої знамена Над спокоєм пригаслих піль. (1.6.62)[355]

Та не одними національними болями і проблемами живе людина. Власне, вони стають справжніми, не декларованими лише тоді, коли проростають з реального життя, з помилок, з досвіду поразок і перемог. Бо інакше вони лише схема, непереконлива декларація, якій не ймеш віри. Стусові ж віриш, бо він не ховається за досвід інших, а виставляє на показ ґулі й теми, які можна було б приховати. Бодай для того, аби не шокувати, не порушувати традиції. Молодий Стус сміливо вводить до тканини вірша тілесність, ховаючи її, щоправда, в нагромадженні образів і метафор:

В ТРАНСІ Ти ніби хвиля. Хвиля піді мною на мить застигла, на єдину мить, гойднула раптом злегка головою і виросла і вигнулась дугою, а лук не лопне, лук любов'ю снить. Шалено вітер обрії гойда. Вже мариться — вітрило світанкове на обрії заграло загадково і йде назустріч. Прагни. Не біда. Ні, не біда, що хтось на абордаж спішив зійтись у боротьбі гарячій, неголена кололась борода, і руки прагли, і уста юначі. Так довго прагнув я тоді борні, забракло слів, і руки мов набрякли, ніч відступала крізь кривавий сон. Я йшов по втомі. Ти ж, потиху, плакала[356].

До цієї замальовки мало що можна додати. Тілесність (не оголена, та все ж) не ховається за фасадом романтичних казок, а перетворюється у досвід: це і біль утрат, і визнання помилок молодечих зальотів, і прикрість від помилкових захоплень… Молодий поет говорить про це у вірші, бо розвиток — це вихід за грань осягненого й дозволеного. І саме такого виходу прагне його творча натура, паралельно навчаючись робити це так, щоб бути почутим.

Для проходження університетів цієї майстерности він і потребував Києва, нових друзів, нових вражень та відчуттів.

вернуться

354

Загальний зошит з віршами Василя Стуса. — Зберігається: ІЛ НАНУ, Ф. 170, од. збер. 743, арк. 49.

вернуться

355

Василь Стус. Твори. Т. 1: кн. 2. — С. 41.

вернуться

356

Автограф вірша зберігається в архіві Василя Стуса.

1 ... 78 79 80 81 82 83 84 85 86 ... 204
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)