Новітнє вчення про тлумачення правових актів

9. У той же час у законодавстві зустрічаються і такі положення, зміст яких при тлумаченні виявити неможливо. Тому у відповідних випадках законодавчі положення застосовуватись не можуть.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 1122 ЦК умова договору, відповідно до якої користувач має право продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній у договорі» (ч. 3 ст. 1122 ЦК). Можна догадуватись, що у наведеному положенні в кінці не надруковані слова «є нікчемною», перед якими має стояти кома. Але ця догадка є недостатньою для того, щоб дійти висновку про те, що ч. 3 ст. 1122 ЦК має тлумачитись з додатком «є нікчемною». З таким же успіхом можна стверджувати, що у наведеному тексті недостає слів «підлягає визнанню недійсною за рішенням суду». Можливі й інші варіанти. Більш прийнятним було б зробити висновок про те, що у ч. 3 ст. 1122 ЦК не формулюється закінчена думка, а тому вона не підлягає застосуванню до будь-яких відносин.

«Виконавець зобов’язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором» (абзац перший ч. 2 ст. 900 ЦК). Логічний аналіз цього формулювання дає певні підстави для висновку про те, що в ньому пропущена частка «не» (між словами «договором» та «встановлено»). Але ж таке тлумачення не відповідало б букві цього законодавчого акта, оскільки не виключається і таке, що в його тексті пропущено не одне слово, а декілька, які надавали смисл всьому абзацу першому ч. 2 ст. 900 ЦК. Частину цитованого тексту до слова «якщо» слід визнати такою, що формулює правову норму, яка підлягає застосуванню. Частина тексту після слова «якщо» застосуванню не підлягає внаслідок наявності дефекту, що надає тексту характеру безглуздого.